Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Журавель В.І., Ситнік О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно збережених коштів за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2013 року,

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та з урахуванням уточнення до позову просив стягнути з відповідача 730 139 грн і судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі виданого йому доручення, відповідач 08 грудня 2004 року від його імені уклав з Посольством Чеської Республіки в Україні договір оренди квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого отримував частину орендної плати, яку йому не передав і на вимоги передати кошти не реагує, тому повинен повернути безпідставно збережені кошти.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2013 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 677 714 грн заборгованості по отриманим коштам та 1820 грн судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2013 року, ухвалити нове рішення яким позов залишити без задоволення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2012 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2013 року, так як судові рішення законні та обґрунтовані, оскільки з наданих суду позивачем ксерокопій підтверджень Посольства Чеської Республіки встановлено, що за період оренди квартири відповідачем у Посольстві Чеської Республіки було отримано 45700 дол. США та 30480 євро, а відповідачем не були надані докази правомірності розпорядження отриманими коштами, тому суди прийшли до правомірного висновку про необхідність стягнення отриманих коштів з відповідача на користь позивача.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтею 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.