Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дербенцевої Т.П., Олійник А.С., Сімоненко В.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання житлового будинку об'єктом спільної сумісної власності подружжя, його поділ та визначення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання особистої приватної власності на житловий будинок

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 2 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2012 року, -

У серпні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про визнання житлового будинку по АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що вказаний будинок, придбаний за кошти, отримані від продажу відповідачем спадкового майна, за час їхнього спільного проживання збільшився у вартості внаслідок їхньої спільної праці та коштів.

Звернувшись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання особистої приватної власності на житловий будинок, ОСОБА_5 зазначав, що спірний будинок було придбано за кошти, які належали йому особисто, вартість будинку за рахунок спільної праці та коштів не збільшувалась.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 2 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право особистої приватної власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись в обґрунтування касаційної скарги на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи, викладені у касаційній скарзі про неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права є безпідставними, висновки судів не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у

цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 2 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.