Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Касьяна О.П., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, за касаційними скаргами Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ та ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2013 року,

У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 03.03.2008 року по 04.10.2011 року він працював в Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ на посаді викладача кафедри судочинства.

04.10.2011 року наказом заступника голови комісії з припинення юридичної особи прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України № 129 о/с його було звільнено із займаної посади за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією установи. Оскільки позивач вважав, що його звільнення відбулося з порушенням чинного законодавства, то просив наказ від 04.10.2011 року № 129 о/с скасувати, поновити його на посаді старшого викладача кафедри судочинства юридичного факультету Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ, стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі та моральну шкоду.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2012 року, позов ОСОБА_4 було задоволено частково. Поновлено ОСОБА_4 строк звернення до суду. Скасовано наказ № 129 о/с від 04.10.2011 року про звільнення ОСОБА_4 з роботи.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого викладача кафедри судочинства юридичного факультету Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ з 04.10.2011 року.

Стягнуто з Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 41400 грн. 62 коп. В іншій частині позову було відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2013 року, рішення суду першої інстанції в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, а також судового збору на користь держави скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі відмовлено. Змінено дату звільнення з 04.10.2011 року на 12.10.2011 року та стягнуто з Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_4 744 грн. 17 коп. середньої заробітної плати за період з 04.10.2011 року по 12.10.2012 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ просить скасувати постановлені судові рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зокрема, докази та обставини, на які посилаються заявники були предметом дослідження апеляційного суду і при їх дослідженні та встановленні, судом були дотриманні норми матеріального та процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.