Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М., суддів: Дербенцева Т.П.,Олійник А.С., Карпенко С.О.,Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, процентів, пені; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання договору поруки недійсним, за касаційною скаргою філії "Полтавське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 03 грудня 2012 року,

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до суду із позовом, у якому зазначало, що 27 листопада 2006 року між ним та ОСОБА_7 укладений кредитний договір № 114-6, згідно з яким останньому наданий кредит у розмірі 33 360 грн. зі сплатою 15 % річних та 66 грн. 72 коп. щомісячної комісійної винагороди. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_6 укладено договір поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором станом на 18 червня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 174 429 грн., яку банк просив солідарно стягнути з відповідачів.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 03 грудня 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором у розмірі 174 429 грн. 16 коп., що складається із: заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 20 016 грн., процентів у розмірі 3750 грн. 38 коп., заборгованості за простроченою комісійною винагородою у розмірі 934 грн. 08 коп. та пені у розмірі 149 051 грн. 88 коп. У іншій частині позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено, визнано недійсним договір поруки від 27 листопада 2006 року, укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_6 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі філія "Полтавське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6, у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6, та ухвалити нове рішення.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути частково задоволена.

Відмовляючи банку в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно і з поручителя ОСОБА_6 та визнаючи недійсним договір поруки між ОСОБА_6 та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" з підстав відсутності волевиявлення у сторони на укладення вказаного договору, суди керувалися тим, що у договорі поруки зазначено іншу адресу ОСОБА_7, позичальника, у паспорті ОСОБА_6 не було вклеєно фотокартку і ОСОБА_6 надала згоду лише на придбання автомобіля та отримання ОСОБА_7 кредиту. Крім того, у день підписання кредиту в ОСОБА_6 хворіла дитина і вона займалася її лікуванням.

Із такими висновками судів погодитись не можна з огляду на наступне.

За вимогами статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судами дотримано не було.

Судами встановлено, що 27 листопада 2006 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 114-Б на суму 33 360 грн. з терміном повернення до 26 листопада 2011 року та сплатою 15,5 % річних та 66,72 грн. щомісячної комісійної винагороди.

Матеріали цивільної справи містять фотокопію договору поруки від 27 листопада 2006 року № 114-Б, укладеного між банком та ОСОБА_6, згідно з п. 1 якого остання зобов'язувалася відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором № 114-Б від 27 листопада 2006 року.

Заперечуючи проти позову у частині стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя та звертаючись із зустрічним позовом, ОСОБА_6 вказувала, що договір поруки вона не підписувала.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що судова почеркознавча експертиза призначалася судом, але не була проведена у зв'язку з відсутністю оригіналу договору поруки, який було загублено при розгляді іншої цивільної справи, що підтверджується супровідним листом Октябрського районного суду м. Полтави від 26 жовтня 2012 року.

Суд, відмовляючи банку у позові про стягнення заборгованості з поручителя та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_6 про визнання договору поруки недійсним, керувався тим, що у договорі поруки неправильно зазначено місце проживання позичальника ОСОБА_7, у паспорті ОСОБА_6 на час укладання договору поруки не було вклеєно фотокартку, у вказаний день у ОСОБА_6 хворіла дитина, тому це унеможливлювало укладання договору поруки.

Відповідно до ст. 58 ЦПК докази повинні бути належними. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом не зазначено, яким чином вплинуло на чинність договору поруки порушення ОСОБА_6 вимог щодо заміни фотокартки у паспорті при досягненні певного віку особою, та зазначення у договорі поруки адреси позичальника ОСОБА_7, за якою той не був зареєстрований.

Як правову підставу для визнання договору поруки недійсним ОСОБА_6 зазначила ст. 215 ЦК України.

Вказана стаття містить загальні вимоги до правочинів і визначає, порушення яких саме умов тягне за собою недійсність правочину. Однак позивач повинен зазначити підставу, яку вважає такою, що тягне за собою недійсність конкретного правочину.

На вказані обставини суди уваги не звернули. Не уточнили позовних вимог ОСОБА_6, не роз'яснили вимоги ст. 10 ЦПК України.

Оскільки судами не дотримано вимоги ЦПК України (1618-15) щодо встановлення фактичних обставин справи та визначення меж позовних вимог, судові рішення у частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості з поручителя та задоволення зустрічного позову мають бути скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення не переглядалися.

Керуючись статтями 333, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу філії "Полтавське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 03 грудня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_6 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання договору поруки недійсним скасувати і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.