Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Умнової О.В., Савченко В.О., Фаловської І.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості недорахованої електричної енергії за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року,

У лютому 2011 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - ПАТ"ДТЕК Дніпрообленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості недорахованої електричної енергії, посилаючись на те, що відповідачка у порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (1357-99-п) (далі - Правила) безобліково споживала електроенергію, через підключення прихованої проводки поза приладом для живлення струмоприймачів своєї квартири, про що було складено акт та нарахована сума матеріальних збитків - вартість недорахованої електричної енергії в розмірі 7 893 грн. 32 коп.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 7 893 грн. 32 коп. - вартості недорахованої електричної енергії; вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року зазначене рішення районного суду змінено, а саме зменшено розмір збитків до 3 366 грн. 37 коп.

У касаційній скарзі ПАТ"ДТЕК Дніпрообленерго" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та зменшуючи розмір суми вартості недорахованої електричної енергії, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Про погодитися з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Пунктами 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - Правила), передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Абзацами 4, 5 п. 53 Правил визначено, що розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ).

Постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656, затверджено Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика).

Згідно з підп. "а" п. 3.3. Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється, зокрема, за кількістю днів, а саме, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 4, 6 (якщо самовільне підключення було здійснено таким чином, що представники енергопостачальника могли виявити його при проведенні контрольного огляду засобу обліку) п. 3.1 Методики - з дня останнього контрольного огляду засобу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушив умови монтажу, здійснив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, то споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічний огляд у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводився), але не більше ніж за три роки.

Установивши, що порушення ОСОБА_1 Правил полягає в без обліковому споживанні електричної енергії, шляхом підключення прихованої проводки поза приладом для живлення струмоприймачів квартири, що підтверджується актом № Б 017330 від 26 травня 2009 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки 7 893 грн. 32 коп. збитків у вигляді вартості недорахованої електричної енергії, нарахованих позивачем відповідно до вищевказаної Методики.

При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції не звернув уваги на відповідні положення Методики щодо розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, з огляду на спосіб порушення відповідачкою Правил й безпідставно зменшив розмір завданих нею збитків позивачу, застосувавши при цьому межі строку позовної давності, передбачені ст. 257 ЦК України.

Таким чином, безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні процесуального та матеріального закону.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року скасувати.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2012 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.