Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Юровської Г.В.

суддів: Журавель В.І., Мазур Л.М.,

Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та одержання права на спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 18 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 21 січня 2013 року,

У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просила:

- встановити факт її проживання з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 жовтня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року;

- надати їй, як спадкоємцю четвертої черги, право на спадкування разом з спадкоємцем першої черги ОСОБА_4 на спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 01 жовтня 2006 року проживала однією сім'єю, як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, з яким вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом і мали взаємні права та обов'язки, а тому просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 18 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 жовтня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто по день смерті ОСОБА_5.

Присуджено надати ОСОБА_3, як спадкоємцю четвертої черги, право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_4 на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 21 січня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 18 червня 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ОСОБА_3 на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, керувався положеннями ст. 1223, ч. 2 ст. 1259, ст. ст. 1261, 1264, 1266 ЦК України та дійшов висновку, що з 01 жовтня 2006 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_3 проживала разом з останнім однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу; при цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивачка як дружина ОСОБА_5 забезпечувала та доглядала його протягом тривалого часу, оскільки останній через похилий вік та тяжкі хвороби знаходився у безпорадному стані.

Проте, такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою ЦПК України (1618-15) про апеляційне провадження.

Апеляційний суд розглядає справу з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі, і у відповідності до вимог ч. 1 ст. 305 ЦПК України відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Згідно з правилами ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, які разом із розпискою надсилаються поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною. Особи, які беруть участь у справі, можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

З матеріалів справи, доводів, викладених у касаційній скарзі, та доказів долучених до касаційної скарги вбачається, що сторони належним чином не були повідомлені про розгляд справи у апеляційному суді Луганської області, оскільки ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 грудня 2012 року справу призначено до розгляду на 21 січня 2013 року на 14 год. 00 хв. (а.с. 121); судовою повісткою сторін повідомлено про розгляд вказаної справи на 21 січня 2013 року також о 14 год. 00 хв., а розгляд справи апеляційним судом Луганської області згідно технічного запису судового засідання розпочато 21 січня 2013 року о 10 год. 20 хв., а закінчено об 11 год 05 хв. (а.с. 131, 132, 142).

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основоположних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У зв'язку із вищевикладеним, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки про час розгляду справи на 10 год. 00 хв., є порушенням ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вищевикладене, сторони у передбаченому ЦПК України (1618-15) порядку про апеляційний розгляд справи не повідомлялися.

Розглянувши справу за відсутності сторін, апеляційний суд позбавив можливості відповідача підтримати доводи, викладені у апеляційній скарзі.

За викладених обставин ухвала апеляційного суду Луганської області від 21 січня 2013 року підлягає скасуванню як така, що постановлена із порушенням норм процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 21 січня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.