Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Касьяна О.П., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до управління комунальним майном Нікопольської міської ради та ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6 та Нікопольське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора № 3", про визнання приватизації та свідоцтва про право власності недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи: управління комунальним майном Нікопольської міської ради, Нікопольське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора № 3", про визнання приватизації та свідоцтва про право власності недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2013 року,

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що він зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1.

22 грудня 1997 року його мати ОСОБА_7 без його повідомлення та участі приватизувала вказану квартиру. Вважав, що даною приватизацією та виданими у її ході нормативними актами було порушено його право власності на квартиру. У зв'язку з цим, просив визнати недійсним розпорядження органу приватизації "Нікопольське житлово-експлуатаційне об'єднання" Нікопольської міської ради за № 8821 від 16 грудня 1997 року та свідоцтво про право власності від 22 грудня 1997 року про передачу спірної квартири у приватну власність.

У травні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що він з 7 грудня 1996 року до 3 червня 2011 року перебував в шлюбі з ОСОБА_5 У травні 2011 року дізнався про те, що ОСОБА_5 без його участі приватизувала квартиру АДРЕСА_1, просив визнати приватизацію та свідоцтво про право власності недійсними, визнати за ним право власності на Ѕ частину вказаної квартири.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2013 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано розпорядження управління комунальним майном Нікопольської міської ради від 16.12.1997 року № 37-8821-4 про приватизацію квартири АДРЕСА_1, Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яке видане управлінням комунальним майном Нікопольської міської ради на ім'я ОСОБА_5 22.12.1997 року недійсними та скасовано їх з внесенням відповідного запису у державний реєстр. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні, судами були дотриманні норми матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.