Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Савченко В.О., Умнової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов'язання демонтувати незаконно встановлений кондиціонер за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2013 року,

У вересні 2012 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про зобов'язання демонтувати незаконно встановлений кондиціонер, посилаючись на те, що відповідачі самовільно, без дозволу органів місцевого самоврядування встановили кондиціонер на фасаді будинку АДРЕСА_1

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2013 року, позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_2 демонтувати за власний рахунок кондиціонер, встановлений на фасаді будинку АДРЕСА_1; вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просять ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені у справі рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідають.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачі, у порушення вимог ст. 152 ЖК, не отримавши відповідних дозволів встановили кондиціонер.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_2 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1

За результатами обстеження та згідно актів ЖРЕО-418 від 3 серпня 2011 року та від 6 серпня 2012 року, виявлено встановлення кондиціонера у вказаній квартирі.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками державного й громадського житлового фонду, а також приватного житлового фонду та утримання їх здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями. Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 (45-2006-п) , передбачено, що власник наймач (орендар) приміщень житлових будинків має право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Пунктом 1.4. Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2002р. № 76 передбачено, що переобладнання та перепланування жилих будинків, жилих і нежилих в будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства. Власник наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого в жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Обладнання житлових будинків додатковим обладнанням, не визначеним проектом забудови будинку, та отримання дозволу на його встановлення здійснюється у відповідності до Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587 (ra0011023-05) із змінами від 22 січня 2009 року № 37/1092 (ra0037023-09) і Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051 (ra1051023-08) .

Отже вказані нормативні та підзаконні акти не визначають розміщення кондиціонерів на зовнішніх фасадах, стінах житлових будинків як переобладнання чи перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень будинку або встановлення додаткового обладнання у житловому будинку, на здійснення якого особа (власник або користувач) повинна обов'язково отримати відповідний дозвіл органу місцевого самоврядування.

Крім того, згідно ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Заперечуючи проти позову, відповідачі зазначали про те, що встановивши кондиціонер для власних потреб, вони будь-яким чином не порушили права та законні інтереси інших мешканців будинку.

Згідно з пп. 1.4.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2002 року № 76 (з наступними змінами і доповненнями) переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщеннях індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення та розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків (пп. 1.4.3. вказаних Правил).

Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подавати такі документи:

- копія свідоцтва про право власності або договору найму (оренди) приміщення;

- копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку;

- проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджених в установленому порядку;

- згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності (пп. 1.4.5. вказаних Правил).

Крім того, відповідно до п.п. 1.2.1 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587 (ra0011023-05) , перепланування (переобладнання) квартир, нежилих приміщень - це ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштування нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції житлового будинку з метою поліпшення благоустрою квартири, її експлуатаційних теплотехнічних та інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

Вирішуючи спір у порушення вимог ст. ст. 10, 60, 212- 215 ЦПК України суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув й не врахував того, що відповідачі розмістили на фасаді будинку кондиціонер, який необхідний для нормального функціонування належних їм жилих приміщень, за відсутності обмеження чи порушення інтересів інших громадян (співвласників), які проживають у цьому будинку, та нормативно закріпленої необхідності отримати відповідний дозвіл органу місцевого самоврядування на розміщення на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Києва таких технічних елементів (пристроїв) як пристрої та устаткування кондиціонування повітря, й відповідно дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином, суд у порушення вимог ст. ст. 213- 214 ЦПК України належним чином не перевірив чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, якими доказами вони підтверджуються; не встановив усіх фактичних обставин справи, що мають визначальне значення для правильного вирішення справи.

Зазначені порушення вимог закону залишилися й поза увагою суду апеляційної інстанції, який достатньою мірою не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені судами порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до правил ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2013 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.