Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", третя особа на стороні відповідача - відділ державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції, про виключення майна з акта опису та звільнення майна з-під арешту, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 17 січня 2013 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на виконання рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2011 року працівники ВДВС Костопільського РУЮ склали акт опису й арешту майна, яке, ніби-то належить боржнику ОСОБА_5, до якого увійшли: телевізор марки "LG", тюнер Х-800, газова плита марки "Gefest", телевізор марки "Samsung". Проте, зазначене майно придбане позивачем за власні кошти, що підтверджується товарними чеками та гарантійними талонами, а тому просив виключити це майно з акта опису та звільнити його з-під арешту.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 17 січня 2013 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач ПАТ КБ "Приватбанк" просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи

відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або

недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку відповідно до вимог ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з наявності передбачених ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для виключення майна з акта опису та звільнення майна з-під арешту, оскільки, як правильно встановив суд, спірне майно належить позивачу на праві власності.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, отже, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" відхилити.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 17 січня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.