Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Червинської М.Є.,

Лесько А.О., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7, про розірвання договору за касаційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_8, на рішення Ровенківського міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 18 грудня 2012 року,

У березні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 17 березня 2011 року між відповідачами та його представником ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 м. Ровеньки Луганської області, який належав йому на праві власності. Позивач вважає, що вказаний договір має бути розірваний, оскільки спірний будинок його представник відчужив за нижчою від ринкової ціну, та він не отримав від відповідачів коштів за продаж спірного будинку.

Рішенням Ровенківського міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 18 грудня 2012 року, позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 м. Ровеньки Луганської області, укладений між ОСОБА_3, від імені якого діяв ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 17 березня 2011 року. Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 м. Ровеньки Луганської області з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами.

У касаційній скарзі, поданій представником, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просять скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачі порушили істотні умови договору купівлі-продажу, та грошові кошти у розмірі 10 тис. грн., що обумовлені в договорі та становлять вартість будинку, не передані продавцю, внаслідок чого йому завдано шкоди та він позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що у власності ОСОБА_3 перебував будинок АДРЕСА_1 м. Ровеньки Луганської області.

17 березня 2011 року ОСОБА_3 видав довіреність на ОСОБА_6, який уповноважив останнього на продаж належного йому житлового будинку та земельної ділянки.

17 березня 2011 року було посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 м. Ровеньки Луганської області. При укладенні договору від імені ОСОБА_3 діяв за довіреністю ОСОБА_6 Будинок був придбаний ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за 10 тис. грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суди прийшли до висновку, що умови договору про оплату вартості за будинок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не виконані.

Проте зазначені висновки суперечать змісту договору купівлі-продажу житлового будинку.

Як убачається із п. 7 договору купівлі-продажу житлового будинку, продаж будинку за домовленістю сторін вчиняється за 10 тис. грн., які представник продавця ОСОБА_6 від імені ОСОБА_3 одержав від покупців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю до підписання цього договору. Своїми підписами у вказаному договорі сторони підтвердили факт повного розрахунку між собою та відсутність претензій фінансового характеру один до одного.

Зазначений договір як повністю так і в частині не визнавався недійсним у встановленому законом порядку.

У порушення вимог ст. 212 ЦПК України, суди не дали оцінку нотаріально-посвідченому договору, не навели доказів, які спростовують його зміст.

За таких обставин висновок суду про неотримання коштів продавцем є передчасним.

Разом із тим, суди посилаючись у рішенні на те, що представник позивача та покупці діяли зловмисно, оскільки домовились про ціну договору за 10 тис. грн. та позбавили права можливості ОСОБА_3 мати житло, оскільки житловий будинок проданий за нижчою від ринкової ціну, не звернули уваги на те, що останній уповноважив свого представника продати належний йому на праві власності житловий будинок за ціною на власний розсуд, що випливає з нотаріально посвідченої довіреності, виданої позивачем.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_8, задовольнити частково.

Рішення Ровенківського міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 18 грудня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.