Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
Іменем україни
22 травня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.
суддів: Гулька Б.І., Червинської М.Є.,
Лесько А.О., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 1 404 грн. 71 коп. зі сплатою 24% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном погашення 10 травня 2007 року. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яку банк просив стягнути.
Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 11 травня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено договір споживчого кредиту, згідно умов якого останній отримав 1 404 грн. 71 коп. на придбання мобільного телефону під 24% річних на суму залишку заборгованості із погашенням боргу до 10 травня 2007 року.
Згідно умов кредитного договору сторони визначили строк позовної давності у п'ять років (п.5.5.).
У п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 30 березня 2012 року (v0005740-12) "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснив, що з урахуванням п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
З матеріалів справи убачається, що сторони 11 травня 2006 року уклали договір споживчого кредиту, з кінцевим терміном повернення 10 травня 2007 року, а банк звернувся до суду із позовом 20 червні 2012 року, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті
За таких обставин, суди обґрунтовано відмовили в позові з підстав спливу у травні 2012 року п'ятирічного строку позовної давності встановленого за згодою сторін.
Доводи касаційної скарги щодо звернення до суду у січні 2012 року у межах п'ятирічного строку позовної давності, встановленої договором, спростовуються матеріалами справи, у тому числі даними вхідної кореспонденції суду першої інстанції.
Інші доводи касаційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень.
Керуючись ч. 1 ст. 336, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник Судді: Б.І. Гулько А.О. Лесько М.Є. Червинська В.А. Черненко