6-20793зп13 Про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, примусове виселення без надання іншого житлового приміщення, передання предмету іпотеки в управління - 20.05.2013 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану їхніми представниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 13 листопада 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, примусове виселення без надання іншого житлового приміщення, передання предмету іпотеки в управління та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання недійсним договору іпотеки та визнання недійсним договору про зміни до договору іпотеки,

У березні 2011 року публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (далі - ПАТ "Перший Український Міжнародний банк") звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 3 липня 2008 року між філією ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" у м. Харкові та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 6562581, згідно якого ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 57 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,99 % річних. Додатковою угодою від 3 квітня 2009 року № 7540160 змінено процентну ставку та графік погашення заборгованості за кредитним договором. Додатковою угодою від 16 липня 2009 року № 7832635 ОСОБА_7 надано другий транш кредиту у сумі 441 311 грн. 65 коп. для погашення заборгованості за кредитом. Додатковою угодою від 6 серпня 2009 року № 7899120 змінено процентну ставку та графік погашення кредиту. У забезпечення виконання умов договору 3 липня 2008 року з ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1. Крім того, між ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" у м. Харкові та іпотекодавцем 16 липня 2009 року укладено договір зміни №7832703 до договору іпотеки.

Оскільки ОСОБА_7 зобов'язання за кредитним договором не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість, то позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити ОСОБА_4, ОСОБА_3 з указаної квартири та зняти їх з реєстраційного обліку.

У травні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що іпотечний договір укладено у порушення вимог чинного законодавства. Просила визнати недійсним іпотечний договір від 3 липня 2008 року та визнати недійсним договір зміни від 16 липня 2009 року до договору іпотеки від 3 липня 2008 року укладеного між ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" у м. Харкові та ОСОБА_3, яка діяла від себе особисто та від імені ОСОБА_4 за довіреністю.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 липня

2012 року в задоволенні позовних вимог ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 3 липня 2008 року

№ 6562593, укладений між ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" та ОСОБА_3, що діяла в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 за довіреністю, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 1249. Визнано недійсним договір про зміни від 16 липня 2009 року № 7832703 до договору іпотеки від 3 липня 2008 року № 6562593, укладений між ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" та ОСОБА_3, що діяла в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 за довіреністю, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 1529. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 13 листопада

2012 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення у справі про часткове задоволення позову ПАТ "Перший Український Міжнародний банк". Стягнуто заборгованість за кредитним договором № 6562581 від 3 липня 2008 року у загальному розмірі 647 964 грн. 46 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 72,4 кв.м, житловою площею 50,5 кв.м., яка передана в іпотеку позивачу за договором іпотеки № 6562593 від 3 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 1249, шляхом продажу на прилюдних торгах за оцінкою суб'єкту оціночної діяльності. Виселено без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки та належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 В іншій частині позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року рішення апеляційного суду Харківської області від 13 листопада 2012 року в частині позовних вимог про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_3 скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині - рішення апеляційного суду залишено без змін.

У травні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану їхніми представниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 13 листопада 2012 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм закону, а саме ст. 215 ЦПК України, ст. ст. 3, 369, 546, 553- 559, 578, 584, 586, 592 ЦК України, ст. ст. 9, 109 ЖК України, ст. ст. 60, 65 СК України, ст. ст. 1, 11, 12, 18, 19, 38, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 47, 49 Закону України "Про нотаріат", п. 31 наказу Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (z0283-04) , що потягло на їхню думку, ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України" постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України.

З урахуванням викладеного не може бути переглядом у порядку п. 1 ст. 355 ЦПК України ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року в частині вирішення позовних вимог про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_3, оскільки рішення апеляційного суду Харківської області від 13 листопада 2012 року у цій частині скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, так як вона не свідчить про остаточне вирішення цих вимог у даній справі, а тому посилання на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року та 13 березня 2013 року є безпідставним.

У той же час, рішенням апеляційного суду Харківської області від 13 листопада 2012 року вирішено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та його продажу на прилюдних торгах за оцінкою суб'єкту оціночної діяльності і рішення у цій частині залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року.

На підтвердження викладених у заяві доводів заявники долучили до заяви копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року, 20 квітня 2011 року, 11 травня 2012 року, 30 січня 2013 року, 26 грудня 2012 року, 5 грудня 2012 року, 13 березня 2013 року, 20 червня 2012 року, 30 травня 2012 року, 13 червня 2012 року, постановлені за результатом розгляду справ у подібних правовідносинах.

Враховуючи п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України" не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, на долучені до заяви ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року, 26 грудня 2012 року, 5 грудня 2012 року, 20 червня 2012 року, 30 травня 2012 року, 13 червня 2012 року про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої (апеляційної) інстанцій, оскільки вони не свідчать про остаточне вирішення спору у цих справах.

Також зі змісту заяви та долучених до неї копій ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року, 20 квітня 2011 року, 11 травня 2012 року не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки із доданих до заяви судових рішень не вбачається однакових фактичних обставин та подібних правовідносин у порівнянні з судовим рішенням, яке оскаржується, а тому у допуску справи до провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, примусове виселення без надання іншого житлового приміщення, передання предмету іпотеки в управління та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання недійсним договору іпотеки та визнання недійсним договору про зміни до договору іпотеки за заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану їхніми представниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 13 листопада 2012 року до провадження Верховного Суду України відмовити.