Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Олійник А.С.,

суддів: Євтушенко О.І., Журавель В.І.,

Ситнік О.М., Юровської Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 9 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 18 грудня 2012 року

У листопаді 2010 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача ОСОБА_3 подала письмове клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатись господарським судом.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 9 лютого 2012 року провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 18 грудня 2012 року ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 9 лютого 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ПАТ "Універсал Банк" - Федорчук О.В. просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 9 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 18 грудня 2012 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Закриваючи провадження у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки існує спір між суб'єктом підприємницької діяльності та юридичною особою, і така обставина вже була встановлена ухвалою Рівненського міського суду від 6 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Універсал Банк", ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, якою було закрито провадження у даній справі, на підставі п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України і тому згідно зі ст. 61 ЦПК України така обставина не підлягає доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 30 жовтня 2007 року між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти.

На забезпечення виконання кредитного зобов'язання позичальника між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 4 червня 2009 року.

Відповідно до п. 1.4 Договору поруки від 4 червня 2009 року відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Як роз'яснено у п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року (v0005740-12) "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Таким чином, у справі сторонами є як юридичні, так і фізичні особи, а банком заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням як до боржника, так і до поручителя.

З урахуванням вимог ст. ст. 15, 16, ч. 2 ст. 118 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суду слід було виходити з того, що такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки однією зі сторін є фізична особа, пред'явлені позивачем вимоги пов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Отже, закриваючи провадження у справі, суд не врахував, що спір виник з одних і тих же правовідносин - отримання кредиту, так як договір поруки, незважаючи на те, що він є самостійним цивільно-правовим договором, укладається саме на забезпечення виконання основного зобов'язання, а поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання поряд із позичальником. Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, на зазначене уваги не звернув, помилково погодився з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справ.

Висновки судів про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства не ґрунтується на вимогах ст. ст. 15, 16, ч. 2 ст. 118, п. 1 ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 310 ЦПК України.

За таких обставин постановлені у справі ухвали підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 1 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 9 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 18 грудня 2012 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.