Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - ДП Центр ДЗК"), третя особа - Територіальна державна інспекція праці у Запорізькій області, про зміну формулювання звільнення, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2012 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2013 року,

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ДП Центр ДЗК", який уточнив у процесі розгляді справи, і остаточно просив:

- змінити формулювання причин звільнення з ч. 1 ст. 38 КЗпП України на ч. 3 ст. 38 КЗпП України;

- стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу у розмірі 5 940 грн;

- стягнути з відповідача на його користь матеріальну допомогу на оздоровлення до відпусток за два роки у розмірі 3 960 грн;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 33 623 грн 92 коп.;

- стягнути з відповідача завдану моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13 вересня 2011 року подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з упередженим ставленням начальника до нього, невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та умов колективного і трудового договору. Вказав, що 26 вересня 2011 року повторно подав заяву про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, а 27 вересня 2011 року його з порушенням формулювання підстав звільнення було звільнено із займаної посади на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, а тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано ДП "Центр ДЗК" в особі Запорізького РФ ДП "Центр ДЗК" змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_4 у наказі № 423-К від 27 вересня 2011 року та трудовій книжці замість: "розірвання договору за ініціативи працівника на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП " вказати: "звільнений з посади за власним бажанням на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП".

Стягнуто з ДП "Центр ДЗК" в особі Запорізького РФ ДП "Центр ДЗК" на користь ОСОБА_4 вихідну допомогу у розмірі 5 940 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено.

Апеляційну скаргу ДП "Центр ДЗК" в особі Запорізького РФ ДП "Центр ДЗК" задоволено, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2012 року в частині часткового задоволення позовних вимог про зміну формулювання причин звільнення з ч. 1 на ч. 3 ст. 38 КЗпП України та стягнення вихідної допомоги скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2012 року в частині стягнення з ДП "Центр ДЗК" в особі Запорізького РФ ДП "Центр ДЗК" в дохід держави судового збору скасовано.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції та скасувати рішення суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог про зміну формулювання причин звільнення з ч. 1 на ч. 3 ст. 38 КЗпП України та стягнення вихідної допомоги скасовано і ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а в іншій частині залишаючи рішення місцевого суду без змін, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та обґрунтовано виходив із недоведеності позову відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.