Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів: Леванчука А.О., Нагорняка В.А.,Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Інтерсервіс" (далі - ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс") про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2011 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Інтерсервіс" до ОСОБА_6, треті особи: Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, про розірвання інвестиційного договору, визнання недійсним акта приймання-передачі та довідки, визнання права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним реєстрації права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Інтерсервіс" про визнання додаткової угоди недійсною та відшкодування моральної шкоди,

У вересні 2010 року ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 31 липня 2003 року між ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" та ОСОБА_7 був укладений інвестиційний договір № Т-43, об'єктом інвестування якого є квартира АДРЕСА_1 вартістю 145017 умовних одиниць (гривневий еквівалент становив 773 201,60 грн). 05 квітня 2007 року ОСОБА_7 внесено на поточний рахунок банку грошову суму в розмірі 761 793,05 грн.

Того ж дня між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ОСОБА_7 відступив, а ОСОБА_6 прийняв на себе право вимагати виконання зобов'язань за інвестиційним договором.

31 грудня 2008 року на підставі акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта було прийнято в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_1, а розпорядженням Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації вказаному будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2.

05 липня 2010 року між ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду до інвестиційного договору, згідно якої збільшено вартість об'єкта інвестування до 911 793,05 грн та змінено порядок розрахунків за інвестиційним договором, зокрема, доплату до повної вартості об'єкта інвестування у розмірі 150 000 грн ОСОБА_6 зобов'язався здійснити у строк до 05 липня 2010 року включно.

05 липня 2010 року на поточний рахунок ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" ОСОБА_6 було сплачено 149 997 грн.

Копії квитанцій про оплату ОСОБА_6 передав генеральному директору вказаного товариства, взамін чого останній передав ОСОБА_6 для оформлення права власності на квартиру акт приймання-передачі квартири, оригінал технічного паспорту на квартиру, довідку про стовідсоткове фінансування будівництва вказаної вище квартири.

Після здійснення банківської операції зі сплати 149 997 грн ОСОБА_6 того ж дня звернувся до банку із заявою про анулювання платежу.

Посилаючись на порушення ОСОБА_6 умов інвестиційного договору та додаткової угоди до інвестиційного договору, позивач просив суд розірвати вказані договори та визнати документи, які були передані ОСОБА_6 для оформлення права власності на квартиру недійсними. Крім того, позивач просив суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2, визнати свідоцтво про право власності на квартиру від 12 липня 2010 року, видане ОСОБА_6 недійсним та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_6 на зазначену квартиру.

У листопаді 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" про визнання додаткової угоди недійсною та відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначав, що підписував додаткову угоду на невигідних для себе умовах, під психологічним тиском та проти власної волі лише з метою отримання документів, необхідні для оформлення права власності на квартиру, адже його відмова в укладенні додаткової угоди могла призвести до неможливості отримання таких документів. У зв'язку з наведеним ОСОБА_6 просив суд визнати додаткову угоду недійсною та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 3000 грн, спричинену постійним психологічним тиском з боку відповідача.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 травня 2011 року, позов ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" задоволено частково: розірвано інвестиційний договір № Т-43 від 31 липня 2003 року, укладений між ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" та ОСОБА_6; припинено право власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_2; визнано за ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" право власності на зазначену квартиру; витребувано з володіння ОСОБА_6 на користь ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" оригінал технічного паспорту на вказану квартиру; визнано свідоцтво про право власності серії САЕ № 062678 від 12 липня 2010 року на квартиру АДРЕСА_2, видане Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради на ім'я ОСОБА_6 недійсним; скасовано державну реєстрацію права власності, проведену 26 серпня 2010 року КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" за ОСОБА_6; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" 1700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні решти позову ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" та зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2011 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 травня 2011 року в частині задоволення позову ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" до ОСОБА_6 відмовлено. У решті судові рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2012 року заяву ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2011 року задоволено. Рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2011 року скасовано, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 травня 2011 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 20 лютого 2013 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2011 року.

Підставою для перегляду вказаного рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами заявник вказує на істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме інформацію, яка зазначена у довідці КП "Житлоінвестбуд-УКБ" № 114/6219 від 14 вересня 2011 року, згідно з якою дійсна вартість будівництва квартири АДРЕСА_2 становить 915 259,06 грн та є більшою за вартість цієї квартири, яка зазначена в інвестиційному договорі № Т-43 від 31 липня 2003 року - 911 793,05 грн.

З урахуванням вказаного, директор ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" вказує на те, що підприємство зазнало збитків на суму 3466,01 грн, а з урахуванням невиконання ОСОБА_6 умов щодо оплати повної вартості інвестування вказаної вище квартири товариство зазнало прямих збитків на суму 153 466,01 грн. Заявник вказує, що не мав можливості надати вищевказану довідку, яка містить у собі фактичні дані про обставини справи, що мають істотне значення для її правильного вирішення.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" про перегляд рішення суду касаційної інстанції у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягає залишенню без задоволення на таких підстав.

Відповідно до статті 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30 березня 2012 року (v0004740-12) роз'яснено, що обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс", суд касаційної інстанції виходив із того, що неотримання прибутку бажаного розміру внаслідок господарської діяльності не є шкодою, в розумінні ст. 22 ЦК України, а тому невиконання додаткової угоди від 05 липня 2010 року та несплата відповідачем у строк до 05 липня 2010 року 150000 грн не може вважатись істотним порушенням умов договору, яке може бути підставою для його розірвання у відповідності до ст. 651 ЦК України.

Таким чином, посилання заявника, як на нововиявлену обставину, на довідку КП "Житлоінвестбуд-УКБ" № 114/6219 від 14 вересня 2011 року, згідно з якою дійсна вартість будівництва спірної квартири є більшою за вартість цієї квартири, яка зазначена в інвестиційному договорі на 3466,01 грн, що з урахуванням невиконання ОСОБА_6 умов щодо оплати повної вартості інвестування спірної квартири призвело до прямих збитків на суму 153 466,01 грн, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновок суду касаційної інстанції про те, що неотримання позивачем прибутку бажаного розміру внаслідок господарської діяльності не є шкодою, в розумінні ст. 22 ЦК України, а тому не може бути підставою для розірвання оспорюваного інвестиційного договору у відповідності до ст. 651 ЦК України.

Оскільки наведені в заяві ПАТ "Торговий дім "Інтерсервіс" обставини не відносяться до зазначених у ст. 361 ЦПК України підстав перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що заяву необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 361, 363, 365 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Заяву приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Інтерсервіс" про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2011 року залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.