Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Диби В.Г., Касьяна О.П.,

Коротуна В.М., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3, приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Галат" про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, у порядку регресу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Торезького міського суду Донецької області від 14 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 8 лютого 2013 року,

У лютому 2012 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 24 вересня 2009 року виплатило страхове відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 16 748 грн 23 коп., власнику автомобіля марки Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1, який було пошкоджено в результаті дорожьо-транспортної пригоди, що сталася 29 липня 2009 року на вул. Автотранспортників у м. Донецьку. Винним у цій пригоді визнано водія - ОСОБА_3, який керував автомобілем марки ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 і на момент доржньо-транспортної пригоди не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Позивач на підставі ст. 1191 ЦК України просив у порядку регресу стягнути з ОСОБА_3 суму виплаченого відшкодування у розмірі 16 748 грн 23 коп. та судові витрати.

Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 14 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 8 лютого 2013 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь моторного (транспортного) страхового бюро України суму виплаченого відшкодування у розмірі 16 748 грн 23 коп., суму сплачену за послуги аварійних комісарів у розмірі 170 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 2 тис. грн, витрати по оплаті судового збору у розмірі 214 грн 60 коп., а усього 19 132 грн 83 коп. У решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши також, що під час ДТП ОСОБА_3 керував автомобілем на підставі довіреності, виданої ПП "Виробничо-комерційна фірма "Галат".

Проте повністю погодитись із висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення апеляційного суду не відповідає.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, у межах виплаченого відшкодування переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Судом встановлено, що 24 вересня 2009 року МТСБУ виплатило страхове відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 16 748 грн 23 коп., власнику автомобіля марки Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1, який було пошкоджено в результаті дорожьо-транспортної пригоди, що сталася 29 липня 2009 року на вул. Автотранспортників у м. Донецьку. Винним у цій пригоді визнано водія ОСОБА_3, який керував автомобілем марки ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 і на момент доржньо-транспортної пригоди не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3 посилався на те, що ДТП сталася при виконанні ним трудових обов'язків у приватному підприємстві "Виробничо-комерційна фірма "Галат", якому належав цей автомобіль.

Як убачається з матеріалів справи, позов був пред'явлений у порядку ст. 1166 ЦК України й суд при вирішенні спору виходив із того, що завдана шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, однак дана норма встановлює загальні правила відшкодування завданої шкоди. Проте суд не врахував, що якщо мають місце спеціальні підстави, які надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей параграфа 1 глави 82 ЦК України (435-15) , потрібно застосовувати спеціальні норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України апеляційний суд на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув; фактичних обставин справи не встановив; не перевірив та не дали оцінки доводам відповідача про те, що під час вчинення ДТП він перебував у трудових відносинах із приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Галат", що ніким не спростовується якому належав цей автомобіль, яке і має відповідати згідно з вимогами ст. 1172 ЦК України. Також суд не встановив межі відповідальності працівника згідно норм КЗпП України (322-08) .

За таких обставин рішення апеляційного не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 8 лютого 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.