Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Савченко В.О., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дітей за касаційною скаргою та доповненнями до неї ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2012 року,

У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дітей.

В обгрунтування позову зазначала, що з 11 серпня 2001 року вона з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей.

Оскільки відповідач відмовляється в добровільному порядку матеріально підтримувати дітей, вона змушена звернутися до суду.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 31 серпня 2011 року і до їх повноліття, у розмірі 1/3 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру присуджених до стягнення аліментів змінено з 1/3 частини всіх видів заробітку на 4000 грн щомісячно, по 2000 грн на кожну дитину. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги, доповнення до неї та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про стягнення аліментів у твердій грошові сумі, апеляційний суд виходив із того, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід.

Проте даний висновок не ґрунтується на законі.

За положеннями ст. ст. 180 - 183 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом із матір'ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З обставин справи вбачається, що відповідач працює на посаді старшого інженера Самсунг Електронікс Ко, ЛТД, Корея на контрактній основі та щомісячно отримує заробітну плату в іноземній валюті.

В основу рішення апеляційний суд поклав довідку про розмір заробітної плати відповідача за 2009 рік, вважав, що відповідач має мінливий заробіток (а.с.202).

Проте зазначеною довідкою підтверджено, що заробіток відповідача був регулярним, виплачувався щомісячно та не був мінливим, оскільки його розмір не мав великої амплітуди коливань.

Таким чином, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України, переоцінив в справі докази, не витребував нових, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2012 року скасувати, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2012 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.