Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року м. Київ
( Додатково див. рішення апеляційного суду Вінницької області (rs26490247) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.
суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,
Савченко В.О., Фаловської І.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 9 жовтня 2012 року,
встановила:
У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову посилався на те, що 22 квітня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до голови Вінницької обласної державної адміністрації із листом в якому зазначав: "Чому ми утримуємо велике господарство, трудимось і нічого не маємо? В той час наш сільський голова живе як "вареник в маслі", відвідує сауни, гуляє по різним кафе, не завжди із своєю дружиною"; "Свій будинок ми будували власними силами. На сьогоднішній день ми не можемо зробити ремонт в кімнатах, хоча члени нашої родини не ледачі, не вживаємо спиртних напоїв, не гуляємо та грошей нам вистачає лише на їжу та необхідний одяг. А хочеться запитати у ОСОБА_3 за які кошти він придбав будинок на два ходи в АДРЕСА_1 на пару з головним бухгалтером дотаційної сільської ради ?"; "Сам же ОСОБА_3 має в своєму користуванні безліч гектарів землі (рахується земля на родичах і синах) і роздає землю в користування своїм прибічникам, тим, які йому вигідні (за землю вони не платять в сільську раду, а віддають йому зерном, цукром) - це ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 інші, до речі вони теж не працюють у нашому господарстві"; "В серпні місяці у нас по селах територіальної громади пройшов градобій, у селах Жовтневе та Антонопіль. Районом виділено 82 тис. грн. для закупівлі шиферу жителями сіл, які потерпіли, але шифер був куплений тільки його "добрій знайомій" ОСОБА_8 (150 листів), а куди поділась решта коштів ?"; "В січні місяці цього року, в лісі с. Жовтневе, за словами очевидців жителів села ОСОБА_6, син голови та інші зрізали 30 сторічних дубів. За це вони не понесли ніякої відповідальності. Цікаво чому і чи не замішаний тут, знову, сільський голова?".
Зазначав, що інформація є недостовірною, її розповсюдження завдало шкоди його честі, гідності і діловій репутації.
рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року позов задоволено.
Визнано неправдивою та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_3, інформацію поширену ОСОБА_4 у листі від 22 квітня 2011 року голові Вінницької обласної державної адміністрації.
Зобов'язано ОСОБА_4 спростувати інформацію поширену ним у вказаному листі від 22 квітня 2011 року, а саме: "Чому ми утримуємо велике господарство, трудимось і нічого не маємо? В той час наш сільський голова живе як "вареник в маслі", відвідує сауни, гуляє по різним кафе, не завжди із своєю дружиною"; "Свій будинок ми будували власними силами. На сьогоднішній день ми не можемо зробити ремонт в кімнатах, хоча члени нашої родини не ледачі, не вживаємо спиртних напоїв, не гуляємо та грошей нам вистачає лише на їжу та необхідний одяг. А хочеться запитати у ОСОБА_3 за які кошти він придбав будинок на два ходи в АДРЕСА_1 на пару з головним бухгалтером дотаційної сільської ради ?"; "Сам же ОСОБА_3 має в своєму користуванні безліч гектарів землі (рахується земля на родичах і синах) і роздає землю в користування своїм прибічникам, тим які йому вигідні (за землю вони не платять в сільську раду, а віддають йому зерном, цукром) - це ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 інші, до речі вони теж не працюють у нашому господарстві"; "В серпні місяці у нас по селах територіальної громади пройшов градобій, у селах Жовтневе та Антонопіль. Районом виділено 82 тис. грн. для закупівлі шиферу жителями сіл, які потерпіли, але шифер був куплений тільки його "добрій знайомій" ОСОБА_8 (150 листів), а куди поділась решта коштів?"; "В січні місяці цього року, в лісі с. Жовтневе, за словами очевидців жителів села ОСОБА_6, син голови та інші зрізали 30 сторічних дубів. За це вони не понесли ніякої відповідальності. Цікаво чому і чи не замішаний тут, знову, сільський голова?".
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 10000 грн.
рішенням апеляційного суду Вінницької області від 9 жовтня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.
Визнано частково неправдивою та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_3, інформацію поширену ОСОБА_4 у листі від 22 квітня 2011 року голові Вінницької обласної державної адміністрації.
Зобов'язати ОСОБА_4 спростувати інформацію поширену ним у листі від 22 квітня 2011 року голові Вінницької облдержадміністрації, а саме:"в той час наш сільський голова живе як "вареник в маслі", відвідує сауни, гуляє по різним кафе, не завжди із своєю дружиною" шляхом направлення листа голові Вінницької обласної державної адміністрації про її спростування з зазначенням, що викладені відомості є неправдивими. Копію листа направити ОСОБА_3 У решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 1000 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що частина інформації, яка міститься в листі ОСОБА_4 від 22 квітня 2011 року на ім'я голови Вінницької обласної державної адміністрації не відповідає дійсності, а тому є неправдиво та такою, яка порочить честь і гідність позивача, ділову репутацію позивача.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним нормам ухвалене судове рішення не відповідає.
Судом установлено, що 22 квітня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до голови Вінницької обласної державної адміністрації із листом в якому зазначав: "Чому ми утримуємо велике господарство, трудимось і нічого не маємо? В той час наш сільський голова живе як "вареник в маслі", відвідує сауни, гуляє по різним кафе, не завжди із своєю дружиною"; "Свій будинок ми будували власними силами. На сьогоднішній день ми не можемо зробити ремонт в кімнатах, хоча члени нашої родини не ледачі, не вживаємо спиртних напоїв, не гуляємо та грошей нам вистачає лише на їжу та необхідний одяг. А хочеться запитати у ОСОБА_3 за які кошти він придбав будинок на два ходи в АДРЕСА_1 на пару з головним бухгалтером дотаційної сільської ради?"; "Сам же ОСОБА_3 має в своєму користуванні безліч гектарів землі (рахується земля на родичах і синах) і роздає землю в користування своїм прибічникам, тим які йому вигідні (за землю вони не платять в сільську раду, а віддають йому зерном, цукром) - це ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 інші, до речі вони теж не працюють у нашому господарстві"; "В серпні місяці у нас по селах територіальної громади пройшов градобій, у селах Жовтневе та Антонопіль. Районом виділено 82 тис. грн. для закупівлі шиферу жителями сіл, які потерпіли, але шифер був куплений тільки його "добрій знайомій" ОСОБА_8 (150 листів), а куди поділась решта коштів ?"; "В січні місяці цього року, в лісі с. Жовтневе, за словами очевидців жителів села ОСОБА_6, син голови та інші зрізали 30 сторічних дубів. За це вони не понесли ніякої відповідальності. Цікаво чому і чи не замішаний тут, знову, сільський голова?" (а.с.10-11).
Частиною 4 ст. 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.
Згідно положень статті 277 ЦК України та роз'яснень, які містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Згідно із ч. 2 ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема: критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема: гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) роз'яснено, що згідно положень статті 40 Конституції України та з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (v008p710-03) , усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, а не поширення недостовірної інформації.
Разом із тим звернення має бути адресоване органу державної влади, органу місцевого самоврядування та посадовій і службовій особам цих органів, що компетентні розглянути таке звернення. Наявність у зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і це звернення було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Встановивши факт поширення в листі на ім'я голови Вінницької обласної державної адміністрації інформації щодо ОСОБА_3, а саме: "в той час наш сільський голова живе як "вареник в маслі", відвідує сауни, гуляє по різним кафе, не завжди із своєю дружиною", суд помилково вважав, що поширена інформація є негативною.
Оскільки не має підстав вважати, що інформація носила негативний характер, а тому вона не підлягає спростуванню.
Згідно ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
За таких обставин ухвалене у справі рішення без змін залишатися не може і підлягає скасуванню згідно п.5 ч.1 ст. 336 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
рішення апеляційного суду Вінницької області від 9 жовтня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди відмовити.
рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
О.С.Ткачук
В.С. Висоцька
В.М. Колодійчук
В.О. Савченко
І.М. Фаловська