Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бухтіярової І.О.

Приходько І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року по справі № 826/26292/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглесинтез Інжиніринг" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуглесинтез Інжиніринг" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 лютого 2015 року № 0000061502; стягнення із Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь позивача бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2014 року у розмірі 25675819,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві від 26 лютого 2015 року № 0000061502. Зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок щодо суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на користь ТОВ "Вуглесинтез Інжиніринг" за серпень 2014 року у розмірі 25675819,00 грн.

19 липня 2016 року відповідачем подано заяву про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року по справі № 826/26292/15.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити заяву про роз'яснення судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві в своїй заяві просить роз'яснити порядок виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року в частині вчинення дій, а саме - подання висновку до органів Державного казначейства з урахуванням того факту, що процедура судового оскарження в цій справі не закінчена (відсутній розгляд касаційної скарги ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві в Вищому адміністративному суді України), то заявлені ТОВ "Вуглесинтез Інжиніринг" до відшкодування суми податку на додану вартість є неузгодженими в розумінні ст. 200.15 Податкового кодексу України (2755-17) , а, відповідно, у контролюючого органу в особі ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві відсутні правові підстави для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету по адміністративній справі № 826/26292/15 до її закінчення.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 170 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення постанову важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалено, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Крім того, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Із зазначеної процесуальної норми слідує, що судове рішення роз'яснюється лише в тому випадку, коли воно незрозуміле та за таким звернулось визначене коло осіб.

Із поданої заяви вбачається, що відповідач розуміє зміст постанови суду, але фактично просить суд роз'яснити порядок виконання рішення в частині вчинення дій, а саме - подання висновку до органів Державного казначейства.

Проте, за змістом статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд може роз'яснити судове рішення у разі його незрозумілості, але не роз'яснює порядок його виконання.

Посилання заявника на те, що процедура судового оскарження в цій справі не закінчена (відсутній розгляд касаційної скарги ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві в Вищому адміністративному суді України), в розумінні статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, не пов'язано з вирішенням питання про роз'яснення судового рішення.

Отже, заява про роз'яснення судового рішення є необґрунтованою.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року по справі № 826/26292/15 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.