Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Сімоненко В.М.,
суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,
Карпенко С.О., Олійник А.С.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 травня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2009 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ТОВ "Кей-Колект", звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 09 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 11249917000 за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 1 765 000 грн зі сплатою 15 % річних за користування кредитними коштами та 22,5 % річних за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, розмір яких застосовується до всієї простроченої суми основного боргу, на строк до 08 листопада 2018 року. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09 листопада 2007 року між банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були укладені договори поруки № 30305Р128, № 30305Р126, № 30305Р129, № 30305Р127 відповідно. ОСОБА_8 зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 2 218 141 грн 22 коп., яку позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути солідарно з відповідачів.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2011 року позов задоволено. Стягнуто на користь ПАТ "УкрСиббанк" в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 218 141 грн 22 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 20 травня 2011 року рішення суду першої інстанції змінено, абзац другий резолютивної частини рішення викладено в новій редакції: Стягнуто на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 218 141 грн. 22 коп. з ОСОБА_3: солідарно з ОСОБА_4; солідарно з ОСОБА_5; солідарно з ОСОБА_6; солідарно з ОСОБА_7 У решті рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2011 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 травня 2011 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6 скасовані та справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26 липня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 листопада 2012 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6
У касаційних скаргах ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 просять скасувати рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2011 року та рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 20 травня 2011 року в частині солідарного стягнення з них заборгованості за кредитним договором та направити справу в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 травня 2011 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 не оскаржуються, тому відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України не переглядаються.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, а поручителі відповідають перед кредитором разом з боржником як солідарні боржники, тому стягнув заборгованість за кредитним договором з усіх відповідачів в солідарному порядку.
Апеляційний суд, частково не погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, змінив рішення в частині стягнення заборгованості в солідарному порядку, та стягнув на користь позивача заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_3: солідарно з ОСОБА_4; солідарно з ОСОБА_5; солідарно з ОСОБА_7, виходячи з того, що між банком та поручителями укладались чотири окремі договори поруки.
Проте повністю погодитись з такими висновками судів не можна, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та вирішувати такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судами встановлено, що 09 листопада 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "Кей-Колект", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 11249917000.
На підставі вказаного договору ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 1 765 000 грн зі сплатою 15 % річних за користування кредитними коштами та 22,5 % річних за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, розмір яких застосовується до всієї простроченої суми основного боргу, на строк до 08 листопада 2018 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09 листопада 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником кого є ТОВ "Кей-Колект", ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 укладені договори поруки № 30305Р128, № 30305Р126, № 30305Р127 відповідно.
Відповідно до умов вказаних договорів поруки поручителі кожен окремо зобов'язались відповідати перед банком за виконання ОСОБА_8 зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату кредиту, процентів, пені та інших платежів.
ОСОБА_8 зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 2 218 141 грн 22 коп.
Згідно зі ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при чому поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, пені.
Розрахунки суми заборгованості за кредитним договором проведені ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником кого є ТОВ "Кей-Колект", із застосуванням підвищеної процентної ставки за простроченою заборгованістю, що становить 34 % річних, однак умовами кредитного договору передбачено процентні ставки в розмірі 15 % річних за користування кредитними коштами в період строку дії договору та 22,5 % річних за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк.
Відповідно до п. 1.2 договорів поруки від 09 листопада 2007 року, укладених між позивачем, позичальником та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, поручителі зобов'язались відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі, включаючи сплату кредиту, 15 % річних за користування кредитними коштами та 22,5 % річних за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, розмір яких застосовується до всієї простроченої суми основного боргу, пені та інших платежів.
Згідно з п. 2.1. договорів поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позичальником, у наслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя.
Згоди на зміну умов кредитного договору, а саме: збільшення процентної ставки, поручителі не надавали.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
У зв'язку з викладеним, висновок суду про стягнення заборгованості з поручителів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 з урахуванням 34 % річних підлягає перевірці на відповідність вимогам закону. Проте у порушення вимог ст. ст. 212 - 214 ЦПК України суд першої інстанції не дав оцінки вищезазначеним нормам матеріального права та не обґрунтував з огляду на правові норми підстави для стягнення кредитної заборгованості з поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 з урахуванням підвищеної процентної ставки. Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, на вищевказані порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув.
За таких обставин рішення судів у частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 не можуть бути визнані законними та обґрунтованими, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що відповідно до ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 травня 2011 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М. Сімоненко Судді: В.І. Амеліна В.П. Гончар С.О. Карпенко А.С. Олійник