Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів: Леванчука А.О., Матвєєвої О.А., Нагорняка В.А.,Писаної Т.О., -розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2013 року,

У липні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що наказом Міністра екології та природних ресурсів № 153-о від 11 липня 2002 року він був призначений на посаду директора Національного природного парку "Гуцульщина". На протязі останніх двох років відповідач привселюдно в брутальній, принизливій та непристойній формі висловлюється в його адресу, чим принижує гідність, честь та ділову репутацію. При відвідуванні відповідачем різного роду нарад в приміщенні Косівської районної ради та Косівської районної державної адміністрації, при скупченні великої кількості людей, останній систематично, цинічно та з особливою зухвалістю висловлюється в його адресу. В черговий раз ОСОБА_7 підбурив жителів окремих сіл Косівського району, використовуючи досить болюче питання серед жителів району щодо повернення їм у власність частини лісових масивів, які не погоджуються з Указом Президента України від 14 травня 2002 року (456/2002) "Про створення НПП "Гуцульщина" та вважають, що сільські громади сіл можуть не прийняти рішення про передачу земель чи лісових масивів до парку, намагалися принизити колектив парку та його керівництво. Такі дії переходять рамки розумного і перетворюються в брутальні принизливі вислови. Найбільш радикально налаштовані особи провокують рейдерські атаки на майно парку.

12 червня 2012 року група осіб під керівництвом відповідача намагалася захопити приміщення Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення, що розташоване у с. Пістинь Косівського району. Під час виступу на цьому зібранні ОСОБА_7 неодноразово називав позивача злодієм, аферистом, а колектив - бидлом, бандою, наволоччю, зазначав, що він виявляє зневагу до народу, до етнічної культури гуцулів. Такі вислови подавались в брутальній, принизливій та непристойній формі, які є неправдивими і такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

З урахуванням викладеного позивач просив про задоволення його позову.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано інформацію поширену ОСОБА_7 у приміщенні Косівської районної ради та Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області впродовж 2011 та першої половини 2012 років, на стихійному зібранні жителів с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області 12 червня 2012 року біля приміщення Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення про ОСОБА_6 є недостовірною і такою, що принижує його людську честь, гідність та ділову репутацію. Зобов'язано ОСОБА_7 спростувати таку інформацію на черговій нараді в Косівській районній раді та Косівській районній державній адміністрації Івано-Франківської області, а також на першому зібранні (зборах) громади с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 4 тис. грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги та 716 грн. судового збору. У решті позовних вимог - відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2013 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення у справі про часткове задоволення позову. Визнано інформацію поширену ОСОБА_7 12 червня 2012 року на зібранні громади с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області біля приміщення Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення щодо ОСОБА_6, а саме, що він "злодій" та "аферист" недостовірною і такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Зобов'язано ОСОБА_7 спростувати таку інформацію на черговому зібранні (зборах) громади с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області шляхом вибачення перед ОСОБА_6 Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 1 700 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги та 429 грн. 20 коп. судового збору. У решті позову - відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального та матеріального права, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Місцевим судом встановлено, що інформація поширена ОСОБА_7 у приміщенні Косівської районної ради та Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області впродовж 2011 та першої половини 2012 років, на стихійному зібранні жителів с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області 12 червня 2012 року біля приміщення Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення про ОСОБА_6 є недостовірною і такою, що принижує його людську честь, гідність та ділову репутацію, а тому дійшов обґрунтованого висновку про доведеність заявлених позивачем вимог й наявність підстав для спростування такої інформації. Крім того, застосовуючи до спірних правовідносин положення ст. ст. 23, 280 ЦК України, суд вважав за доцільне відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам.

Апеляційний суд, не встановивши порушень місцевим судом норм процесуального права при дослідженні доказів, не досліджуючи нових доказів у справі, вдався до їх переоцінки та за цих обставин визначив новий спосіб спростування недостовірної інформації.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Розмір моральної шкоди визначається із засад розумності, виваженості та справедливості. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Зменшуючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції не врахував, що розповсюдження недостовірної інформації супроводжувалося ще й образами в адресу позивача, що свідчить про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, для відшкодування йому моральної шкоди, у розмірі визначеному судом першої інстанції.

Отже, ухвалюючи рішення, місцевий суд повно та всебічно встановив обставини у справі, обґрунтовано визначив розмір завданої ОСОБА_6 моральної шкоди та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

З огляду на наведене рішення апеляційного суду не можна визнати законним та обґрунтованим, оскільки воно ухвалено з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому воно підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2013 року скасувати, рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2012 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.