Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів: Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Матвєєвої О.А., Писаної Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство по збору боргів" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство по збору боргів", яке діє через представника Акопян Марію Анатоліївну, на рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 06 листопада 2012 року,

У жовтні 2010 року ТОВ "Агентство по збору боргів" звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 жовтня 2008 року відповідач та TOB "Банк Русский Стандарт" уклали кредитний договір, відповідно до умов якого, банк зарахував на рахунок ОСОБА_6 суму кредиту, яку того ж дня, як оплату за придбаний відповідачем товар, перерахував на рахунок торгівельної організації. За умовами договору відповідач зобов'язаний повернути наданий кредит шляхом здійснення щомісячних періодичних платежів у передбачені графіком строки.

28 травня 2009 року TOB "Банк Русский Стандарт" уклав договір відступлення права вимоги факторингу № 16 із TOB "Агентство по збору боргів", згідно якого до позивача перейшли усі права за укладеним між Банком та відповідачем договором. Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, заборгованість у розмірі 2833,11 грн не погасив, що призвело до нарахування неустойки у розмірі 2975,17 грн. З урахуванням вказаного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5808,28 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 06 листопада 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ТОВ "Агентство по збору боргів" просить вказані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що 17 жовтня 2008 року між TOB "Банк Русский Стандарт" та відповідачем був укладений кредитний договір на Умовах надання та обслуговування кредитів Банку (а.с. 7). На виконання вказаного договору Банк зарахував на рахунок відповідача суму кредиту, а саме 2192,01 грн, перерахувавши зазначені кошти в той же день на рахунок торгівельної організації, як оплату за придбаний відповідачем товар (а.с. 57).

28 травня 2009 року між TOB "Банк Русский Стандарт" і TOB "Агентство по збору боргів" укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до позивача перейшли усі права за укладеним між TOB "Банк Русский Стандарт" та відповідачем договором, тобто відбулася заміна кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно з п. 8 цього договору, у випадку, якщо після вступу в силу даного договору, ким-небудь з позичальників буде здійснено виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, вказаних в Реєстрі позичальників на користь цедента, він зобов'язаний протягом одного робочого дня з моменту отримання відповідного виконання передати все отримане від позичальника цесіонарію.

Також судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно даних реєстру позичальників загальна сума заборгованості ОСОБА_6 перед TOB "Банк Русский Стандарт" на час укладення договору відступлення права вимоги тобто на 28 травня 2009 року становила 2833,11 грн та складалася з простроченої заборгованості по кредиту, комісії, суми виплат за пропуск платежів.

Згідно з п. 1 договору відступлення права вимоги цедентом передано цесіонарію права вимоги до фізичних осіб, вказаних в реєстрі позичальників, а також права, що забезпечують виконання зобов'язань та інші права, пов'язані з правами вимоги по вказаних договорах, в тому числі право на невиплачені проценти та неустойку (при наявності останньої).

Також, судом встановлено, що відповідач не повідомлявся про зміну кредитора, тому зобов'язання згідно кредитного договору виконував перед ПАТ "Банк Руський Стандарт", перерахувавши на користь останнього за період з 19 жовтня 2008 року по 05 квітня 2012 року кошти у розмірі 2014 грн в рахунок погашення основного зобов'язання, які згідно виписки з особового рахунку в свою чергу перераховувались Банком на рахунок ТОВ "Агентство по збору боргів", як кошти, одержані від Клієнта за кредитним договором в період з моменту відступлення права вимоги.

Оскільки на час укладення договору відступлення права вимоги відповідачу не була нарахована сума пені банком та відповідача не було повідомлено про нарахування йому суми пені новим кредитором, позивач відповідно не мав права зараховувати в рахунок сплати по штрафних санкціях сплачені боржником в рахунок погашення основного зобов'язання суми.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Так, встановивши, що боржник не був повідомлений про зміну первісного боржника, суди не з'ясували чи виконав боржник своє зобов'язання щодо повернення наданих йому коштів та здійснення обов'язкових платежів (відсотків, нарахованих за користуванням кредитом, комісії за РО) перед первісним кредитором у повному обсязі та коли, та не навели переконливих доводів, чому факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання у повному обсязі, є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань взагалі.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство по збору боргів", яке діє через представника Акопян Марію Анатоліївну, задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 06 листопада 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.