Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "Тера", ОСОБА_6 про стягнення суми за касаційною скаргою ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2012 року,

У лютому 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "Тера", ОСОБА_6 про стягнення суми й просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість по оплаті виконаних робіт за договором підряду в розмірі 55 828 грн. з урахуванням 3% річних та індексу інфляції.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 2 квітня 2012 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "Тера" та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь позивача 55 828 грн., вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2012 року зазначене рішення районного суду скасовано й в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 просять рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин й вірно застосував положення норм матеріального права й дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке привело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_7 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.