Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А. суддів: Дем'яносова М.В., Кадєтової О.В., Кузнєцова В.О.,Мартинюка В.І., розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд в порядку глави 3 розділу V ЦПК України (1618-15) ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг", товариство з обмеженою відповідальністю "МЕКС20", товариство з обмеженою відповідальністю "Арена-медія експерт", про визнання недійсними шлюбного договору та договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності, поділ майна, стягнення коштів,

У червні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з 11 вересня 2004 року вони з ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі. 23 вересня 2004 року між ними було укладено шлюбний договір, відповідно до умов якого до майна, яке буде належати подружжю на праві спільної сумісної власності, буде належати виключно майно, придбане спільно для ведення домашнього господарства. Майно, нажите подружжям під час шлюбу, яке підлягає державній реєстрації є особистою приватною власністю кожного з подружжя, на чиє ім'я зареєстровано рухоме або нерухоме майно, і другий з подружжя не матиме на нього будь-яких прав.

Зазначав, що в період шлюбу за рахунок спільного майна подружжя було засновано: ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", ТОВ "МЕКС20", ТОВ "Арена-медіа експерт". Засновником цих товариств зазначена ОСОБА_7, але грошові внески до статутних фондів вказаних товариств здійснені за рахунок спільних коштів подружжя. Також, на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2006 року ОСОБА_7 було придбано земельну ділянку площею 0,0590 га, яка згодом була відчужена позивачем.

Просив суд визнати недійсним шлюбний договір від 23 вересня 2004 року, укладений між ним та ОСОБА_7 Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,060 га, розташованої на території с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, укладений 30 червня 2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Визнати зазначену земельну ділянку спільним сумісним майном подружжя. Поділити спільне сумісне майно подружжя, виділивши позивачу зазначену земельну ділянку. Стягнути з нього на користь ОСОБА_7 половину вартості земельної ділянки у розмірі 45 322,00 грн. Стягнути з ОСОБА_7 на користь позивача грошову компенсацію половини вартості належних відповідачу часток у статутних фондах ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", ТОВ "МЕКС20", ТОВ "Арена-медіа експерт" у розмірі 46 778 268,00 грн.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним шлюбний договір від 23 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,060 га, розташованої на території с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, укладений 30 червня 2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Визнано вказану земельну ділянку спільним сумісним майном. Виділено у особисту приватну власність ОСОБА_6 вказану земельну ділянку.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію у розмірі 46 778 268,00 грн.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2012 року рішення апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року залишено без змін.

У березні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. ст. 60, 61, 65, 93, 97 СК України, що потягнуло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як на приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на:

ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року;

ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2012 року;

рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року.

Відповідно до вимог статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353- 360 ЦПК України" (v0011740-11) під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Оскільки з доданої до заяви копії ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року випливають різні фактичні обставини справи у порівнянні з судовим рішенням, яке оскаржується, тому воно не може бути підставою для перегляду через неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Крім того, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353- 360 ЦПК України" (v0011740-11) постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом першим частини першої статті 355 ЦПК України.

Враховуючи вищевказане, додана до заяви копія ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2012 року не може бути підставою для перегляду через неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки провадження по цій справі не закінчене, а справу передано на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також, згідно з п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, можуть бути рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України; Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року (697-16) .

Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковою є умова, щоб цими рішеннями, які набрали законної сили, вирішено спір по суті, та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Враховуючи наведене, рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року не може бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) , і на нього не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом першим частини 1 статті 355 ЦПК України.

Таким чином, відсутні підстави, які відповідно до вимог пункту першого частини 1 статті 355 ЦПК України є підставами для перегляду судового рішення, у допуску справи до провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг", товариство з обмеженою відповідальністю "МЕКС20", товариство з обмеженою відповідальністю "Арена-медія експерт", про визнання недійсними шлюбного договору та договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності, поділ майна, стягнення коштів, за заявою ОСОБА_6 про перегляд в порядку глави 3 розділу V ЦПК України (1618-15) ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2012 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.