6-13925зп13 Про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі про визнання недійсними рішення ради, державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки - 15.04.2013 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Сваричівської сільської ради Рожнятівського району, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними рішення ради, державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки,

У січні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Сваричівської сільської ради від 23 березня 2004 року йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га в урочищі "Підмонастир" с. Сваричів для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, а 7 липня 2005 року - йому видано державний акт на право власності на цю земельну ділянку, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010530900565. Згідно плану забудови та технічної документації, ширина громадської дороги повинна становити 8 м, що підтверджується схемою виносу в натурі осей будівель та актом від 28 жовтня 2011 року. Рішенням Сваричівської сільської ради від 23 січня 2009 року ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 0,1262 га, що в АДРЕСА_1 і видано державний акт на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 4 листопада 2009 року за № 010930900481. У власність ОСОБА_4 передано і частину дороги, внаслідок чого її ширина зменшилася з 8 м до 6 м. З приводу самовільного захоплення громадської дороги ОСОБА_4, позивач звертався до Сваричівської сільської ради, органів прокуратури. Вказану земельну ділянку 16 лютого 2011 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_5

У зв'язку з цим позивач просив визнати рішення Сваричівської сільської ради від 23 січня 2009 року про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1261 га для ведення селянського господарства недійсним та скасувати його, визнати недійсним і скасувати державний акт на право приватної власності на землю, виданий останній на цю земельну ділянку, визнати недійсним договір дарування цієї земельної ділянки.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 3 липня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано рішення Сваричівської сільської ради від 23 січня 2009 року про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1261 га для ведення селянського господарства недійсним та скасовано його. Визнано державний акт на право приватної власності на землю, виданий Сваричівською сільською радою ОСОБА_6 4 листопада 2009 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010930900481 недійсним та скасовано його. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,1262 га, яка розташована в с. Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської області, кадастровий № 2624885101:01:009:0047 (договір зареєстрований у реєстрі за № 168) від 16 лютого 2011 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 лютого 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2012 року залишено без змін.

У березні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 лютого 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

На підтвердження доводів неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, заявником додано до заяви копії ухвал Верховного Суду України від 10 лютого 2010 року, 12 лютого 2010 року, 27 січня 2010 року, 10 березня 2011 року, постановлених за результатом розгляду справ у подібних правовідносинах.

Зі змісту заяви та долучених до неї копій ухвал Верховного Суду України від 10 лютого 2010 року, 12 лютого 2010 року, 27 січня 2010 року, 10 березня 2011 року не вбачається неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки із доданих до заяви судових рішень не вбачається однакових фактичних обставин та подібних правовідносин у порівнянні з судовим рішенням, яке оскаржується, а тому у допуску справи до провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_3 до Сваричівської сільської ради Рожнятівського району, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними рішення ради, державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 лютого 2013 року до провадження Верховного Суду України відмовити.