Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії та визнання права власності на нежитлове приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05 листопада 2012 року,

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив усунути перешкоди в користуванні власністю, зобов'язавши відповідача передати йому оригінали правоустановчих документів на нежитлове приміщення площею 541,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за ним право власності на це приміщення.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 27 травня 1997 року придбав у товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сакс" нежитлове приміщення загальною площею 661,9 кв.м по АДРЕСА_1. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 червня 2006 року було задоволено позов ОСОБА_5 та визнано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 541,9 кв.м по АДРЕСА_1 від 11 січня 2006 року таким, що відбувся, та визнано за ОСОБА_5 право власності на вказане приміщення. На виконання рішення суду позивачем передано ОСОБА_5 оригінал договору купівлі-продажу приміщення від 27 травня 1997 року та технічний паспорт на приміщення. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 29 липня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано. Після цього позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення переданих раніше оригіналів документів, але відповідач повернути документи відмовився, посилаючись на те, що на цей час саме за ним в Кременчуцькому МБТІ зареєстровано право власності на приміщення, а отже відсутні підстави щодо повернення документів. Вважав відмову в поверненні документів, невизнання відповідачем за ним права власності на приміщення незаконним та просив позов задовольнити.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 05 листопада 2012 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Усунуто ОСОБА_4 перешкоди у користуванні належною йому власністю шляхом зобов'язання ОСОБА_5 передати ОСОБА_4 оригінал договору купівлі-продажу від 27 травня 1997 року серії ААК № 185154 та оригінал технічного паспорту на приміщення. Визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлове приміщення площею 541,9 кв.м, що знаходиться в м. Кременчуці Полтавської області по АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, провадження у справі закрити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої інстанції, з якими погодився й апеляційний суд, не спростовують.

Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а судові рішення у справі - залишити без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.