Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", філії товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" - молочний комплекс "Карпатські луки" про поновлення на роботі, проведення доплат до посадового окладу та за роботу в нічний час, оплату вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, визнання наказів недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2012 року,

У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 11 червня 2008 року вона перебуває з ТОВ "МІК" у трудових відносинах. 27 березня 2010 року на підставі заяви ОСОБА_4 переведено на посаду майстра виробництва, де вона працювала позмінно та в нічний час, проте, з посадовою інструкцією її ознайомлено не було, вона не підписувала договору про повну матеріальну відповідальність. 13 квітня 2010 року її ознайомили з наказом ТОВ "МІК" № 29 КЛ від 09 квітня 2010 року про відсторонення її та інших працівників від роботи з 10 квітня 2010 року, без зазначення причини та періоду такого відсторонення. 27 квітня 2010 року керівництво філії ТОВ "МІК" молочний комплекс "Карпатські луки" видало наказ № 40 про звільнення ОСОБА_4 з посади майстра зміни відповідно до п. 2 ст. 41, без зазначення якого саме Закону, з 29 квітня 2010 року, у зв'язку з втратою довіри, що вона вважає незаконним. Так, позивач була прийнята на роботу на посаду майстра виробництва, а не зміни, на іншу посаду не переводилася. Крім того, при розгляді у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області її попереднього позову про поновлення на роботі змінено формулювання причини її звільнення на п. 3 ст. 40 КЗпП України, а відповідач надав суду накази № 15 кл від 11 лютого 2010 року та № 20 від 01 березня 2010 року, згідно з якими їй оголошено догану, сувору догану, а також надав наказ № 44 від 27 квітня 2010 року "Про нарахування премії", які позивач вважає незаконними та сфальсифікованими, хоча таких вимог при розгляді попередньої справи не заявляла. Своє звільнення з роботи позивач вважає незаконним, оскільки в наказі про звільнення не зазначено у чому саме виявилося її халатне відношення до своїх службових обов'язків та коли це мало місце, крім того, від неї не відбирали жодних пояснень. Разом з тим, після звільнення їй не оплачено різницю в посадовому окладі за березень - 581 грн 82 коп., квітень 321 грн 22 коп. та за роботу в нічний час - 108 грн 78 коп., оскільки з 01 березня 2010 року були зміни в штатному розкладі, з якими вона була ознайомлена тільки 13 квітня 2010 року. Незаконним звільненням позивачу завдано моральної шкоди, яку вона оцінила у розмірі 200 000 грн, що просила стягнути з відповідача. Крім того, просила поновити строк звернення до суду з цим позовом, оскільки строк пропущено нею з поважних причин, так як раніше вона вже зверталася до суду з позовом про захист порушених трудових прав, але рішенням апеляційного суду Львівської області від 26 січня 2012 року скасовано рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2011 року, у зв'язку з залученням до розгляду справи неналежного відповідача, тому ОСОБА_4 повторно звернулася до суду з цим позовом.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 липня 2012 року та додатковим рішенням цього ж суду від 31 липня 2012 року позов задоволено частково: поновлено ОСОБА_4 на посаді майстра виробництва філії ТОВ "МІК" - молочний комплекс "Карпатські луки" з 29 квітня 2010 року; стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2010 року до 27 липня 2012 року у сумі 81 356 грн 22 коп. та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати та негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції у частині задоволення вимог позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасовано, у задоволенні вказаних вимог позову відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати

доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212, 307 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, правильно встановив, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, зокрема, п. 2 ст. 41 КЗпП України, у зв'язку з втратою довіри, а звільненню за вказаною підставою передували накази про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді оголошення догани, суворої догани та позбавлення премії.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують, отже, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2012 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.