Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Штелик С.П.,

суддів: Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Касьяна О.П., Кафідової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Український Акціонерний Банк", третя особа - ОСОБА_3, про розірвання кредитного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду м. Києва від 2 жовтня 2012 року,

У вересні 2010 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 3 червня 2008 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно якого останньому надано кредит у розмірі 14 792, 08 доларів США в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідач умови договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку позивача становить 128 899 грн. 79 коп.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2, 3 червня 2008 року між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов'язувався нести солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору ОСОБА_2

Посилаючись на викладене, позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 загальну заборгованість за кредитним договором у розмірі 128 899 грн. 79 коп.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про розірвання кредитного договору, обґрунтовуючи вимоги тим, що 3 червня 2008 року між ним та ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" укладено кредитний договір, відповідно якого Банк надав йому кредит у сумі 14 792, 08 доларів США строком до 3 червня 2015 року під 12,5 % річних.

Через 6 місяців, 5 грудня 2008 року, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" повідомив позивача про зміну в односторонньому порядку відсоткової ставки за договором з 12,5 % до 17,5 .

Листом від 5 грудня 2008 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" повідомив про те, що у разі відмови ОСОБА_2 від підвищення процентної ставки, він повинен не пізніше 19 грудня 2009 року повернути ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" усю суму кредиту, сплатити проценти та можливі штрафи в повному обсязі. За таких умов ОСОБА_2 був вимушений підписати угоду про збільшення процентної ставки. У зв'язку з цим просив розірвати кредитний договір.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2011 року, позов ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 116 247 грн. 87 коп. Вирішено питання щодо судових витрат. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Кредитний договір № 21/47 - 08 від 3 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", розірвано з моменту ухвалення судом рішення.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 2 жовтня 2012 року, рішення суду першої інстанції від 25 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2011 року скасовано та у справі ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість за кредитним договором станом на 16 серпня 2010 року по тілу кредиту та відсоткам в сумі 15 409,06 доларів США 06 центів, що в перерахунку на національну одиницю України на цю дату складає суму 121 765 грн. 47 коп., заборгованість по сплаті щомісячної комісії 1213 грн. 20 коп. та штраф в сумі 5921 грн. 12 коп., а всього - 128 899 грн. 79 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 було відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 3 червня 2008 року між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно якого останньому надано кредит у розмірі 14 792, 08 доларів США в порядку та на умовах, визначених договором. Плата за користування кредитними коштами встановлена у розмірі 12,5 % річних.

Того ж дня між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язувався нести солідарну відповідальність перед кредитором за невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору поруки поручитель погодився з тим, що при зміні боржника, зміні змісту та обсягу (зміни суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісії та інших плат згідно з кредитним договором, забезпеченого цією порукою зобов'язання (в тому числі новація зобов'язання) за кредитним договором, цей договір буде діяти до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

19 грудня 2008 року між сторонами укладено додатковий договір, за умовами якого сторони домовились укласти п. 1.3 кредитного договору в наступній редакції: за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 17,5 % річних".

Станом на вересень 2009 року боржник припинив виконувати зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності та якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За пунктом 1.3 Договору поруки поручитель погодився з тим, що при зміні боржника, зміні змісту та обсягу (зміни суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісії та інших плат згідно з Кредитним договором, забезпеченим цією порукою), зобов'язання (в тому числі новація зобов'язання) за Кредитним договором, цей договір буде діяти до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що зобов'язання за договором не виконані та стягнув солідарно із боржника та поручителя заборгованість за кредитним договором.

Зазначений висновок апеляційного суду відповідає обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом правильно застосовані.

Також є вірним рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову щодо розірвання кредитного договору.

При цьому, суд апеляційної інстанції згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України врахував, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 2 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.