Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М., суддів: Висоцької В.С., Диби В.Г.,Гримич М.К., Фаловської І.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права на користування житловим приміщенням, за касаційними скаргами Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2012 року,

У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, у якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати за нею право на користування квартирою АДРЕСА_1 на підставі норм ст. 64 ЖК України, зобов'язати Приморську районну адміністрацію укласти з нею договір піднайму вказаної квартири.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що наймачем спірної квартири була ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті основного наймача у квартирі залишився проживати її син ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті ОСОБА_10) проживала у спірній квартирі разом з ОСОБА_10, вели спільне господарство, спільно брали участь у витратах по утриманню квартири, тощо. З 23 листопада 2011 року по теперішній час вона залишилася проживати за вказаною вище адресою одна, користуючись правами члена сім'ї наймача.

Під час судового засідання у цій справі вона дізналася, що спірну квартиру передано відповідачем 22 березня 2012 року у відання Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України для розподілу її між співробітниками, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, внаслідок чого було порушено її права на житло, тому просила задовольнити позов.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2012 року, позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 право на користування квартирою АДРЕСА_1.

Зобов'язано Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти договір найму спірної квартири з ОСОБА_6

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2012 року задоволено заяву ОСОБА_6 про виправлення описки в рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2012 року.

Зазначено в резолютивній частині рішення - "Зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти договір найму" (до виправлення піднайму) "з ОСОБА_6 на АДРЕСА_1".

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові. Зазначила, що ОСОБА_7 є власником спірної квартири на підставі свідоцтва про право власності № 8-23777 від 21 травня 2012 року (докази надано), оскаржуваними судовими рішеннями порушено її права та інтереси.

У своїй касаційній скарзі Приморська районна адміністрація Одеської міської ради просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до районного суду.

Касаційні скарги мотивовані порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню.

Касаційна скарга Приморської районної адміністрації Одеської міської ради підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що квартирою АДРЕСА_1 користувався ОСОБА_10 на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації № 1145 від 30 грудня 1990 року, після смерті його матері ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 73).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 помер.

Згідно копії витягу із розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 163 від 22 березня 2012 року звільнену ізольовану спірну квартиру передано Приморському районному відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області для розподілу між співробітниками, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з доведеності факту перебування позивача у фактичних шлюбних стосунках з померлим наймачем квартири ОСОБА_10 та наявності підстав для задоволення позову на підставі ст. 64 ЖК України.

Правових підстав задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Приморської районної адміністрації Одеської міської ради укласти договір найму спірної квартири з ОСОБА_6, судом першої інстанції не зазначено, рішення апеляційної інстанції не містить висновків щодо законності рішення районного суду в цій частині.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами не зазначено на підставі яких норм матеріального права було задоволено позовні вимоги в частині зобов'язання Приморської районної адміністрації Одеської міської ради укласти договір найму спірної квартири з ОСОБА_6

Крім того, на момент ухвалення районним судом оскаржуваного рішення у справі, суду було відомо про наявність розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 163 від 22 березня 2012 року про передачу звільненої ізольованої спірної квартири Приморському районному відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області (рішення суду містить посилання на цю обставину), однак судом не з'ясовано правового статусу цієї квартири на той момент, в тому числі, в чиєму віданні чи власності вона перебуває на момент ухвалення судового рішення у справі.

У порушення вимог ч. 1 ст. 37 ЦПК України, у разі заміни особи у відносинах, судом не залучено до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи. Наявні у матеріалах справи та додані до касаційних скарг документи дають підстави вважати, що такими особами могли бути Приморський районний відділ Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області та ОСОБА_7

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_6 посилалася на те, що вона проживає у спірній квартирі з 1999 року в якості члена сім'ї наймача, проте не встановлено чи не є вона наймачем іншого житлового приміщення, за якою адресою зареєстрована.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з доведеності такого факту на підставі показів свідків. Однак, поза увагою судів залишилася та обставина, що за правилами норм ст. 65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту наявності письмової згоди наймача (наймачів) на вселення ОСОБА_6 до спірної квартири, тому висновки судів про правовий статус позивача, як особи наділеної правами наймача житлового приміщення, передчасні.

Висновки судів про те, що ОСОБА_6 взагалі проживала в квартирі АДРЕСА_1 ґрунтуються лише на суперечливих свідченнях свідків, інших доказів матеріали справи не містять.

Ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними і обґрунтованими визнати не можна, оскільки судами не встановлено усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, не з'ясовано характеру правовідносин, що виникли між сторонами, не дотримано вимог процесуального законодавства та неправильно застосовано норми матеріального права, тому оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - задовольнити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.