Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Закропивного О.В., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2012 року,

У квітні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 17 жовтня 2008 року згідно з кредитним договором ОСОБА_4 надано кредитні кошти в розмірі 7 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з умовою сплати процентів за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, у зв'язку з чим станом на 29 лютого 2012 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 841 грн 16 коп.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 841 грн 16 коп. та судові витрати в розмірі 338 грн 41 коп.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2012 року, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 841 грн 16 коп. та 338 грн 41 коп. на відшкодування судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, тому правомірно стягнули заборгованість за кредитним договором.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування судом встановленої законом позовної давності для стягнення пені є безпідставними, оскільки стягнення проведено в межах позовної давності.

Ураховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.