Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,-розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 до якої приєдналась ОСОБА_6 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 14 грудня 2012 року,

У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2012 року з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання їхньої доньки ОСОБА_3 в розмірі ј частки від усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімум на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 квітня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Також на підставі рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 3 травня 2012 року з нього стягнуто на користь відповідачки аліменти в розмірі 500 гривень на місяць, до досягненню дитиною трирічного віку. Крім того, з нього стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання їхнього сина ОСОБА_7 у розмірі 1/6 частки з усіх видів доходу. Таким чином, за кількома виконавчими документами відраховується більше ніж 50 % його заробітної плати, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження". Крім цього, у позивача погіршився стан здоров'я та йому рекомендовано санаторно-курортне лікування, можливе оперативне втручання.

У зв'язку із наведеним, позивач просив суд зменшити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 до 1/6 частини від усіх видів доходу та до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2012 року позов задоволено.

Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_3, визначивши їх у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 14 грудня 2012 року, рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 до якої приєдналася ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Судами встановлено та підтверджується доказами у справі, що на підставі рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2012 року з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частки від усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімум на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 квітня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10).

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 3 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти у зв'язку із проживанням з нею доньки ОСОБА_3, з 27 квітня 2012 року та до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 500 гривень на місяць (а.с. 9).

Також на підставі рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 30 травня 2012 року зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 на утримання їхнього сина ОСОБА_7, до 1/6 частки з усіх видів заробітку (а.с.7-8).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Із довідки клінічного закладу "Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка О.І. Ющенка" вбачається, що 5 липня 2012 року ОСОБА_4 амбулаторно консультований лікарем нейрохірургом та йому рекомендовано курс анталгіної терапії, фіксуючий корсет, санаторно-курортне лікування. В залежності від результатів лікування, при погіршені стану - оперативне втручання (декомпресивно-стабілізуюча операція з використанням транспедикулярної стабілізуючої системи) (а.с. 35).

Скасовуючи рушення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_4, апеляційний суд правильно виходив із того, що з часу ухвалення рішення про стягнення з позивача на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання їхньої доньки ОСОБА_3, стан здоров'я позивача не змінився, а приписи лікаря носять рекомендаційний характер.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати

заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Враховуючи викладене, не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що на підставі виконавчих документів більше 50 % із заробітної плати позивача утримується на сплату аліментів, оскільки зазначене перевищення мало місце лише в серпні, вересні 2012 року, але було незначним, а також ч. 4 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що зазначене обмеження не поширюється на стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що апеляційним судом вірно встановлені та належно перевірені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування не має.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 до якої приєдналась ОСОБА_6 відхилити, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 14 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.