Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Нагорняка В.А.,

суддів: Леванчука А.О.,

Макарчука М.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про стягнення відсотків по депозитному вкладу, відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2012 року,

У червні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Кіровоградської обласної дирекції про стягнення процентів по депозитному вкладу в сумі 78 грн, 3 141 дол. США на відшкодування упущеної вигоди та 1500 грн на відшкодування моральної шкоди.

Позивач посилався на те, що 11 червня 2010 року він відкрив у банку депозитний рахунок з нарахуванням 13 % річних, на який вніс 2 500 грн. Після закінчення дії договору від 11 червня 2010 року, тобто 12 липня 2010 року він звернувся до відповідача із проханням продовжити дію договору ще на один місяць, але банк відмовив йому, посилаючись на те, що проценти по вкладам, які знаходяться на арештованих депозитних рахунках, не нараховуються, що є незаконним.

02 вересня 2010 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою про продовження дії договору на один місяць з нарахуванням 13 % річних, але 22 вересня 2010 року отримав письмову відмову.

Вважаючи, що відповідач незаконно не нарахував йому проценти за цим вкладом за період з 12 липня 2010 року по 21 вересня 2010 року у сумі 80 грн та затримав на цей термін перерахування грошей з його депозитного рахунку на рахунок Кіровського ВДВС в сумі 2500 грн, що призвело до заподіяння йому збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі 3 150 дол. США (25 105,50 грн), оскільки вчасно не було знято арешт з належного йому на праві власності житлового будинку, на продажу якого з вини відповідача він втратив зазначену суму. Позивач просив стягнути з відповідача 80,19 грн не нарахованих процентів, 25 105,50 грн на відшкодування упущеної вимоги та 1500 грн моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій відповідача.

Рішенням Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України, вірно визначилися з характером спірних правовідносин і дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.