Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2009 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2012 року,

У червні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, який уточнював в процесі розгляду справи, та остаточно прис стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 2 325 352 грн 64 коп., що складає суму позики в розмірі 1 415 553 грн, що станом на 02 червня 2009 року за курсом НБУ еквівалентно 186 000 доларів США, 3 % річних за час простачки виконання зобов'язання в сумі 109 705 грн 36 коп., та суму індексу інфляції в розмірі 800 094 грн 28 коп.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 вказує, що 03 листопада 2005 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого він передав ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 939 300 грн, що на дату укладання договору по курсу НБУ складало 186 тис. доларів США. Строк дії договору закінчився 03 листопада 2006 року, разом з тим, відповідач суму позики не повернув. В зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_4 був змушений звернутися до суду вказаним позовом, який і просив задовольнити.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2 325 352 грн 64 коп.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2012 року змінено, викладено резолютивну частину рішення в новій редакції, позов ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у сумі 1 486 698 грн і 3 % річних від простроченої суми у розмірі 115 219 грн 10 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи та змісту рішення апеляційної інстанції не вбачається, що судом при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а судове рішення у справі - залишити без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.