Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі
суддів: Гончара В.П.,
Амеліна В.І.,
Карпенко С.О.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, об'єднання співвласників багатоповерхових будинків "Луч", Сєверодонецької міської ради Луганської області про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права власності на квартиру, витребування квартири, встановлення юридичного факту, за касаційною скаргою ОСОБА_7 та заступника прокурора Луганської області на рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області від 12 червня 2012 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 28 листопада 2012 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив встановити факт належності на праві власності ОСОБА_8 на момент смерті квартири АДРЕСА_1; визнати недійсними свідоцтво про право власності від 27 квітня 2009 року на вказану квартиру; договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 30 квітня 2009 року; договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 09 липня 2009 року; визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування після ОСОБА_8; витребувати у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 вищевказану квартиру.
Свої вимоги обґрунтував тим, що 1988 році його мати ОСОБА_10 була прийнята у члени житлового кооперативу та отримала квартиру АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 померла. Спадщину у вигляді паєнагромадження фактично прийняв його брат - ОСОБА_8, який вступив у члени кооперативу, 01 вересня 1991 року сплатив пай та отримав ордер на вказану квартиру. Батько позивача - ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Право власності на вказану квартиру у встановленому порядку ОСОБА_8 не оформив, однак з цією метою надав довіреність ОСОБА_6, яка за договором найму мешкала у квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер.
Звернувшись у 2009 році до Сєвєродонецької державної нотаріальної контори із заявою про отримання спадщини позивачу стало відомо, що 27 квітня 2009 року ОСОБА_12 на підставі підробленої довідки ОСББ "Луч" про сплату нею паю за спірну квартиру отримала свідоцтво про право власності на квартиру, яку за договором купівлі-продажу від 30 квітня 2009 року продала ОСОБА_5 9 липня 2009 року ОСОБА_5 продав квартиру ОСОБА_7 Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 квітня 2012 року ОСОБА_6 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та звільнена від призначеного покарання з випробувальним строком на один рік. Оскільки єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 є позивач, а ОСОБА_6 набула права власності на квартиру внаслідок вчинення злочину, просив позов задовольнити.
Рішенням Сєверодонецького міського суду Луганської області від 12 червня 2012 року встановлено юридичний факт належності ОСОБА_8 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності серії САС № 061848 від 27 квітня 2009 року, видане Сєвєродонецькою міською радою Луганської області на вказану квартиру.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 30 квітня 2009 року.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 09 липня 2009 року.
Визнано за ОСОБА_3 право власності, у порядку спадкування після ОСОБА_8, на квартиру АДРЕСА_1.
Витребувано у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 вказану квартиру.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 28 листопада 2012 року рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області від 12 червня 2012 року змінено. Рішення у частині встановлення юридичного факту, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 9 липня 2009 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.
У частині визнання за ОСОБА_3 права власності змінено та викладено у такій редакції: "Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8, якому вказана квартира належала у зв'язку з фактичним прийняттям спадщини після ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та сплатою частини пайових внесків за квартиру".
У іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційних скаргах ОСОБА_7 та заступник прокурора Луганської області просять скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, у незміненій частині рішення, та апеляційний суд в своєму рішенні вірно встановили характер спірних правовідносин та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням конкретних обставин справи та з дотриманням норм процесуального права.
Наведені у касаційних скаргах доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_7 та заступника прокурора Луганської області відхилити.
Рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області від 12 червня 2012 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Луганської області від 28 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.П. Гончар В.І. Амелін С.О. Карпенко