Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

суддів: Гончара В.П.,

Амеліна В.І.,

Карпенко С.О.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2012 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2012 року,

У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладеного 6 червня 2011 року між ОСОБА_3, який діяв в інтересах ОСОБА_6, і ОСОБА_4

Свої вимоги обґрунтував тим, що при укладенні договору не було його вільного волевиявлення, правочин вчинений під впливом реального застосування фізичної розправи та психологічного тиску та не був спрямований на настання правових наслідків.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2012 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2012 року змінено у частині обґрунтування відмови у позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції, у частині залишеній без змін апеляційним судом, та рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2012 року, у частині залишеній без змін апеляційним судом, та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.