6-43013св14 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 18.02.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2014 року,

У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просило стягнути заборгованість за кредитним договором від 26 березня 2008 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Універсал Банк" звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року визнано неповажною причину пропущення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ПАТ "Універсал Банк" на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року.

У касаційній скарзі ПАТ "Універсал Банк", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, установленого ч. 1 ст. 294 ЦПК України при оскарженні рішення суду, однак заявником не наведено поважних причин його пропущення.

Проте до таких висновків апеляційний суд дійшов із порушенням норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦПК України рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 21 березня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З апеляційною скаргою позивач звернувся у серпні 2014 року, тобто поза межами строку, встановленого законом (а.с. 163).

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 3 ст. 294 ЦПК України апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин пропущення цього строку.

Пропустивши строк апеляційного оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року та звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про його поновлення, позивач посилався на те, що представник банку 28 березня 2014 року, 24 квітня 2014 року, 3 червня 2014 року та 9 липня 2014 року звертався до суду із заявами про видачу та направлення на адресу ПАТ "Універсал Банк" копії рішення від 21 березня 2014 року, проте жодної відповіді банк не отримав, також 27 березня 2014 року представник ПАТ "Універсал Банк" з'являвся до суду для отримання копії рішення, однак у цивільній канцелярії йому повідомили, що справа не була здана до канцелярії, тому повний текст судового рішення було отримано наручно в суді лише 6 серпня 2014 року, про що в матеріалах справи є відповідна дата та підпис.

Так, визнавши причини пропущення строку на апеляційне оскарження неповажними, апеляційний суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 297 ЦПК України залишив апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" без руху, надавши останньому строк для обґрунтування поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження.

Судом установлено, що на виконання вимог ухвали апеляційного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року ПАТ "Універсал Банк" направило до суду заяву про поновлення строку з посиланням на несвоєчасне отримання копії оскаржуваного рішення та додало до нього копії заяв про звернення до суду видачу та направлення на адресу ПАТ "Універсал Банк" копії рішення від 21 березня 2014 року та копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 182 - 189).

Проте, визнавши причини пропущення строку на апеляційне оскарження неповажними та дійшовши висновку про відсутність підстав для його поновлення, апеляційний суд зазначив, що не можна погодитись з поважністю зазначення банком причини пропущення строку на апеляційне оскарження - несвоєчасне отримання копії рішення.

Разом із тим апеляційний суд не звернув уваги на те, що ЦПК України (1618-15) не містить вичерпного переліку поважності причин пропущення строку на оскарження. Вони оцінюються у кожній конкретній справі, виходячи із фактичних обставин.

Таким чином, апеляційний суд належним чином не дослідив причини пропущення строку на апеляційне оскарження, не врахував те, що позивач виконав вказівки суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги та звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, надавши відповідні докази на підтвердження поважності причин пропущення цього строку, не дав належної оцінки доводам ПАТ "Універсал Банк" щодо дотримання права заявника на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і, відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

Крім того, суд не взяв до уваги те, що сама по собі присутність сторони чи її представника під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення і отримання їх копії не є безумовною підставою для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки відсутність у сторони повного тексту рішення унеможливлює мотивування апеляційної скарги, що є її обов'язковим елементом відповідно до вимог ст. 295 ЦПК України.

Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2014 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.