Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя: Вербицька О.В. Судді: Цвіркун Ю.І. Шипуліна Т.М. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 р.

у справі № 813/2605/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб професійного футболу "Карпати"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб професійного футболу "Карпати" (далі - позивач, ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19 липня 2016 року № 0002571401, № 0002581401.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ГУ ДФС у Львівській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати", посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт від 02.07.2016 р. № 106/13-01-14-01/31805003.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 273800,00 грн. та завищення від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2015 р. на суму 17741,00 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2016 року № 0002571401, яким ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі - 410 700,00 грн., в тому числі основний платіж - 273800,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 36900,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2016 року № 0002581401, яким ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати" зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість, в розмірі 17741,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати" та ТОВ "Спектром" укладено договір про виконання робіт від 25.09.2015 р. № 142, відповідно до якого ТОВ "Спектром" зобов'язується за завданням ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати" виконати будівельно-монтажні роботи щодо відновлення футбольних полів за адресою м. Львів, вул. Липова Алея, 5.

Крім того, між ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати" та ТОВ "Спектром" укладено договір про виконання робіт від 25.09.2015 р. № 144, відповідно до якого ТОВ "Спектром" зобов'язується за завданням ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати" виконати будівельно-монтажні роботи щодо відновлення футбольних полів за адресою м. Львів, вул. Липова Алея, 5.

Також між ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати" та ТОВ "Актив Медія Плюс" був укладений договір від 16.07.2012 р. № 1/16, відповідно до якого ТзОВ " Актив Медія Плюс" зобов'язується здійснити підготовку, сервісне та інше забезпечення масових спортивних заходів - футбольних матчів чемпіонату України по футболу сезону 2012-2013 р.р. за участі команди ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати", а також здійснити іншу спортивну організаційно-господарську діяльність.

Фактичне виконання робіт із урахуванням ділової мети та зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими та видатковими накладними тощо.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1.Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відхилити.

2.Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .