Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
іменем україни
4 березня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Савченко В.О., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного спеціалізованого підприємства «Централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконним факту відмови у прийомі на роботу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 вересня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконним факту відмови у прийомі на роботу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що його звільнення з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України проведено з порушенням норм трудового законодавства.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 вересня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.
Суди попередніх інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин, вірно застосували положення норм матеріального права й дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Савченко В.О.
Колодійчук В.М.
Фаловська І.М.