Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання права на спадкування та визнання права власності на частину спадкового майна за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2013 року,

У березні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання права на спадкування та визнання права власності на частину спадкового майна.

В обґрунтування позову зазначала, що є рідною сестрою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 За життя останньому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.

Зазначала, що тривалий час і до моменту смерті ОСОБА_6 вона піклувалась про свого брата, допомагала йому у побуті та надавала матеріальну допомогу, якої він потребував через незадовільний стан здоров'я та похилий вік.

Відповідач є сином померлого, проте будучи обізнаним про стан здоров'я свого батька, його не відвідував та не надавав необхідної допомоги.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року, залишеним без змін апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2013 року, відмовлено в задоволенні заявленого позову.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди нижчих інстанцій прийшли до вірного правового висновку про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, а останній тривалий час перебував у безпорадному стані.

Висновок суду підтверджено матеріалами справи дослідженими судом.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.