Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Бившевої Л.І.

Цвіркуна Ю.І.

за участю

секретаря: Калініна О.С.

представників:

позивача: Візіров О.В., Капітонов П.П.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ватек ЛТД"

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року

у справі № 2-а-10872/08/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ватек ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватек ЛТД" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Ватек ЛТД") звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Ватек ЛТД" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ТОВ "Ватек ЛТД", не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПА в Одеській області проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ Фірма "Ватек ЛТД" з питання повноти та своєчасності сплати сум податку на додану вартість при здійсненні правових відносин з ПП "Експроект Юг", за результатами якої складено акт № 4/35-0211/238704904 від 22.05.2008 року.

На підставі акту перевірки 04.06.2008 року ДПІ у Приморському районі прийнято податкове повідомлення-рішення, яким ТОВ Фірма "Ватек ЛТД" за порушення абзацу 2 пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 807 983 грн., у тому числі за основним платежем на суму 538 655 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 269 328 грн.

За наслідками оскарження зазначеного податкового рішення в адміністративному порядку, ДПІ у Приморському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000103500/1 від 11.08.2008 року, яким ТОВ Фірма "Ватек ЛТД" за порушення абзацу 2 пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 800712 грн., у тому числі за основним платежем на суму 533 808 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 266 904 грн.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ Фірма "Ватек ЛТД" абзацу 2 п.п. 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: позивач включив до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів у ПП "Експроект Юг", що не підтверджені податковими накладними, оскільки свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість останнього анульовано з моменту реєстрації.

Колегія суду не може погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Так, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абзацом 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період діяльності з 01.04.2006 р. по 31.07.2007 р. ТОВ Фірма "Ватек ЛТД" придбало у ПП "Експроект Юг" господарські товари та запчастини на загальну суму 3 231 931,58 грн.

Висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані тим, що свідоцтво про реєстрацію контрагента позивача - ПП "Експроект Юг" як платника податку на додану вартість анульовано з моменту реєстрації як платника ПДВ.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій постановою Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 у справі № 2а-1863/07 за позовом Державної податкової адміністрації в Одеській області до ОСОБА_4 та ПП "Експроект Юг" визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Експроект Юг" з моменту реєстрації, а саме з 23.01.2006 р.; визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Експроект Юг" з моменту його видачі та внесення такої юридичної особи до ЄДРПОУ, а саме з 23.01.2006 р.; визнано недійсним рішення власника підприємства № 1 "Про створення приватного підприємства ПП "Експроект Юг", затвердження статутного фонду (капіталу) підприємства, затвердження назви та адреси (юридичної) підприємства, статуту підприємства та директора" з 18.01.2006 року; визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Експроект Юг" з 11.04.2006 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.04.2008 зупинено виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 у справі № 2а-1863/07 до закінчення перегляду цієї постанови за нововиявленими обставинами.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2008 скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2007 у справі № 2а-1863/07 за нововиявленими обставинами. В задоволенні адміністративного позову Державної податкової адміністрації в Одеській області до ОСОБА_4 та ПП "Експроект Юг" про визнання недійсним статуту ПП "Експроект Юг", про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи приватного підприємства "Експроект Юг", про визнання недійсним рішення власника підприємства № 1 "Про створення приватного підприємства "Експроект Юг", про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ""Експроект Юг" відмовлено в повному обсязі.

Таким чином, на час проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень вже було судове рішення про поновлення державної реєстрації контрагента позивача ПП ""Експроект Юг", а до цього була чинною ухвала суду про зупинення виконання постанови про анулювання державної реєстрації вказаного контрагента.

Крім того, слід зазначити, що висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо безпідставності віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Експроект Юг" зроблено також підставі того, що контрагент позивача ПП "Експроект ЮГ" здійснював фіктивну підприємницьку діяльність, а відносно ОСОБА_5 (директора ПП "Експроект ЮГ") порушено кримінальну справу за ст. 205 КК України, провадження по якій в подальшому було закрито ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 грудня 2013 року, а ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі 49 Кримінального кодексу України (2341-14) , у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Проте, суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам позивача про те, що в п. 3.2 акту перевірки від 22.05.2008 зазначено, що придбання товарно-матеріальних цінностей ТОВ Фірма "Ватек ЛТД" підтверджується виписаними директором ПП "Експроект ЮГ" - ОСОБА_4 договорами, накладними та податковими накладними, що наявні в матеріалах справи.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Відтак, для правильного вирішення спору судам необхідно з'ясувати характер та зміст операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на формування даних податкового обліку; дослідити всі первинні документи; встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його контрагентом; перевірити наявність у товариства ділової мети під час здійснення зазначених господарських операцій та відповідно до встановлених обставин зробити мотивований висновок щодо реальності проведених операцій.

Отже, колегія суду приходить до висновку, що судами не розглянуто належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надано належну оцінку обставинам справи.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з частини 2 статті 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі статті 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ватек ЛТД" задовольнити.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .