Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі
суддів: Гончара В.П.,
Амеліна В.І.,
Карпенко С.О.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він згідно договору іпотечного боргу сплатив Ощадній касі Лаар-Еттенхайм (фінансова установа Федеративної республіки Німеччини) в рахунок боргу, що виник у відповідача перед останньою 150 000 німецьких марок. У зв'язку з цим, фінансовою установою за договором відступлення іпотечного боргу передано позивачеві право вимоги до відповідача суми боргу за договором разом із встановленою іпотекою нерухомого майна відповідача. За користування грошовими коштами, згідно умов вищевказаного договору встановлена сплата відсотків у розмірі 15 % річних з 1 січня 1997 року та надана згода відповідача на невідкладне виконання стягнення за вказаним договором. Крім того, 29 жовтня 1998 року позивач надав відповідачеві позику у розмірі 130000 німецьких марок, що еквівалентно 66467,97 Євро з процентною ставкою 15 % річних. Оскільки строк повернення позики за вищевказаними договорами не встановлений, позивач направив відповідачу листи від 22 січня 2004 року, від 2 березня 2004 року та від 4 квітня 2004 року, в яких повідомив про розірвання договорів позики та сплату боргу до 15 квітня 2004 року. Відповідач не виконав умов вищевказаних договорів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка разом із сумою основного боргу та відсотками за користування грошовими коштами становить 243401,44 Євро. Посилаючись на вищезазначені обставини, позивач просив вказану суму боргу стягнути з відповідача.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 12 червня 2012 року, рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 96857,38 євро, що за офіційним курсом НБУ становить 947265,18 грн.
Додатковим рішенням апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 86 871,97 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року рішення апеляційного суду м. Києва від 12 червня 2012 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати додаткове рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що додаткове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, додаткове рішення апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.П. Гончар
В.І. Амелін
С.О. Карпенко