Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,-розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" про визнання дій неправомірними, відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 2 листопада 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 25 грудня 2012 року,

У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом до публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" (далі - ПАТ "Миколаївгаз"), який в ході судового розгляду неодноразово уточнювався, мотивуючи його тим, що він проживає в АДРЕСА_1. У 2005 році на п'ятому поверсі будинку було добудовано приміщення, яке згодом набуло статусу квартири НОМЕР_1. Підключення до газопостачання кв. НОМЕР_1 відбулось шляхом врізання в загальний стояк, який проходить через квартиру позивача.

Оскільки підключення до мережі газопостачання проведено без його згоди та згоди ОСББ "Співдружність", проектна документація по газифікації кв. НОМЕР_1 не відповідає державним будівельним нормам та внаслідок підключення до газопостачання кв. НОМЕР_1 погіршився тиск газу в його квартирі, а також погіршення роботи системи вентиляції будинку загрожує його мешканцям.

У зв'язку із наведеним позивач просив суд, із врахуванням уточнень, визнати неправомірними дії ПАТ "Миколаївгаз" щодо виготовлення проектної документації по газифікації та пуску газу в АДРЕСА_1 яке відбулося без погодження із власниками будинку; стягнути з ПАТ "Миколаївгаз" на його користь 1 600 гривень на відшкодування майнової шкоди, яка складається із вартості виготовленого проекту газифікації кв. НОМЕР_1 та 15 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 2 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 25 грудня 2012 року в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судами встановлено та підтверджується доказами у справі, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2002 року належало 5/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

Із протоколу загальних зборів ОСББ "Співдружність" від 14 березня 2003 року № 7 вбачається, що ОСОБА_5 було надано згоду на здійснення реконструкції нежитлової частини домоволодіння в житлову (т. 1 а.с. 105).

Розпорядженням виконавчого комітету Миколаївської міської ради адміністрації Ленінського району від 21 червня 2004 року № 248 оформлено ОСОБА_5 самовільне збільшення житлової площі на 23,2 кв.м квартири НОМЕР_1 та затверджено акт прийомки об'єкта в експлуатацію, постановлено видати свідоцтво про право власності (т. 1 а.с. 109).

На підставі розробленого та погодженого ПАТ "Миколаївгаз" робочого проекту по газифікації квартири НОМЕР_1 від 15 грудня 2003 року, ОСОБА_5 підключився до існуючого газового стояку, розташованого в кв. НОМЕР_2 (т. 1 а.с 92-96).

В подальшому квартира НОМЕР_1 неодноразово відчужувалась. Останнім власником, відповідно до договору купівлі-продажу від 4 жовтня 2006 року є ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 23), власником АДРЕСА_1 є ОСОБА_4

Частиною 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу

Із висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27 квітня 2012 року № 220 вбачається, що робочий проект по газифікації квартири НОМЕР_1 виконано спеціалізованою організацією ВАТ "Миколаївгаз", технічні умови по проектуванню газопостачання об'єкту відповідають п. 4.2. Правил подачі і використання газу в народному господарстві України, проект газопостачання квартири відповідає Правилам безпеки систем газопостачання України, вимогам державних будівельних норм (т. 2 а.с. 5-25).

Отже, відмовляючи в задоволені позову суди правильно виходили із того, що позивачем не доведено неправомірності дій відповідача пов'язаних із газифікацією квартири НОМЕР_1, а також те, що ним обрано неналежний спосіб захисту його прав, як власника квартири НОМЕР_2.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 2 листопада 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 25 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.