Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді: Вербицької О.В. Суддів: Цвіркуна Ю.І. Шипуліної Т.М.за участю: секретаря - Калініна О.С. представника позивача - Товмача В.В., Радченка В.С.

представника відповідача - Ткачук М.П., Козак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро"

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року

у справі № 822/5769/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро"

до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" (далі - позивач, ТОВ "Енселко Агро") звернулось до суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - відповідач, Красилівська ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 р. позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення - рішення Красилівської ОДПІ в частині: податкове повідомлення - рішення від 06.04.2015 року № 0003631501 - суму завищення бюджетного відшкодування на 2491818,00 грн. та штрафні фінансові санкції на 622955,00 грн.; податкове повідомлення - рішення від 06.04.2015 року № 0003641501 - суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість на 2618596,00 грн.; податкове повідомлення - рішення від 05.06.2015 року № 0005241501 - суму завищення бюджетного відшкодування на 2618596,00 грн. та штрафні фінансові санкції на 1309298,00 грн. В іншій чстиі в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 р. постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 р. скасовано в частині задоволених позовних вимог. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову в частині задоволених позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Енселко Агро", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 р. скасувати, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 р. залишити в силі.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу Красилівська ОДПІ, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Енселко Агро" сільськогосподарське підприємство, перебуває на спеціальному режимі оподаткування з податку на додану вартість. Основним видом діяльності товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2015 р. № 157/1501/37083810, згідно якого вбачається порушення позивачем п.44.1 ст. 44, п. 46.5 ст. 46, п.209.4 пп.209.15.1 п.209.15 ст.209, п.198.6 ст.198, п.201.11 ст.201, п.200.1 п.200.3 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення по деклараціях з ПДВ (0110 загальна) бюджетного відшкодування ПДВ в загальній сумі 2 721 613 грн., в т.ч.: у листопаді 2014 року в сумі 932 850 грн., у грудні 2014 року в сумі 1788763 грн., та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року (р.19 декларації загальної) на 3156757 грн. Крім того, по декларації з ПДВ (0121 спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) завищено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення з попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 25 декларації) у грудні 2014 року в сумі 5839323 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 06.04.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003631501 форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад-грудень 2014 року на загальну суму 2 721 613 грн. та штрафної санкції в розмірі 680 404 грн., № 0003641501 форми "В4" про зменшення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2014 року на 3 156 757 грн.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що застосування Методики визначення суми податкового кредиту, яке підлягає бюджетному відшкодуванню при експорті сільськогосподарської продукції власного виробництва ТОВ "Енселко - Агро", є безпідставним.

Колегія суддів не може повністю погодитися з висновком апеляційного суду, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в 2014 році позивачем вирощено кукурудзи в кількості 422294,80 т. У жовтні-грудні 2014 року позивачем здійснено операції з постачання кукурудзи (код УКТ ЗЕД 10059000) за межі митної території України на адресу нерезидента Inerco Trade S.A. (Швейцарія), що підтверджено митними деклараціями. Згідно поданих декларацій з ПДВ (спеціальний режим оподаткування) з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ і виправленням самостійно виявлених помилок, підприємством відображено у рядку 2.1 "Експортні операції" обсяги реалізації продукції у жовтні 2014 року в сумі 97 644 620 грн. у листопаді 2014 року в сумі 197 958 732 грн., у грудні 2014 року в сумі 325 116 503 грн. У деклараціях з ПДВ (0110 загальна) відображений податковий кредит в загальній сумі 48156032 грн., в т.ч. у жовтні 2014 року в сумі 8 189 922 грн., у листопаді 2014 року в сумі 14187571грн., у грудні 2014 року в сумі 25 778 539 грн.

Також, як встановлено судами, при розрахунку суми податкового кредиту по загальновиробничих витратах, які підлягають бюджетному відшкодуванню при експорті, позивачем використовувалась Методика визначення суми податкового кредиту згідно додатку № 11 до Наказу № 1-ОП від 01.01.2012 р. "Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку".

Відповідно до п. 209.4 ст. 209 ПК України при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

За змістом пп. 209.15.1 ст. 209 ПК України виробничими факторами, за рахунок яких сформовано податковий кредит, є: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції; б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД); зберігання сільськогосподарської продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг); отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД); знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь; розділ м'яса для товарної кондиції.

Виходячи із системного аналізу пп. 209.15.1 ст. 209 ПК України суд касаційної інстанції вважає, що у зазначеній статті визначено не виключний перелік виробничих факторів, за рахунок яких платники можуть формувати податковий кредит по господарських операціях у разі вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту, при цьому отримані товари (насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, паливно - мастильні матеріали та інші ТМЦ ) та послуги по (обробітку землі, догляду за посівами, збиранню кукурудзи, та послуг використаних у виробництві кукурудзи, прийманню, очищенню, сушці кукурудзи урожаю 2014 року), можуть включатися до складу виробничих факторів, безпосередньо пов'язаних з вирощуванням кукурудзи.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що апеляційним судом не з'ясовано, в чому саме полягає невірність розрахунків загальновиробничих витрат згідно Методики визначення суми податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню при експорті сільськогосподарської продукції власного виробництва ТОВ "Енселко - Агро", і як необхідно було обчислювати такі витрати.

Також апеляційному суду слід звернути увагу на доводи позивача щодо рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 р. за скаргою ТОВ "Енселко Агро", в якому зазначено про обгрунтованість застосування Методики визначення суми податкового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови були неповно встановлені обставини справи, що обумовило неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового судового розгляду справи апеляційним судом необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214- 215, 220, 221, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" задовольнити частково.

2.Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.