6-45495св12 Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - 27.02.2013 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА», третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» на рішення апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2012 року,

У січні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (далі - ТДВ «СК «НАСТА»), третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» (далі - ПАТ «СК «Україна»), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30 травня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 223 грн. 60 коп. та моральну шкоду - 1 000 грн. У решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 14 серпня 2012 року вирішено питання про судові витрати на користь держави.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2012 року рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30 травня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 2 256 грн. 15 коп., моральну шкоду - 2 450 грн. та витрати на правову допомогу - 656 грн. 39 коп. Стягнуто з ТДВ «СК «НАСТА» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2 550 грн. Вирішено питання про судові витрати на користь держави. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" просить скасувати рішення апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково, а касаційна скарга ТДВ «СК «НАСТА» - повністю з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанцій не відповідає.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Установлено, що 17 березня 2010 року о 16 годині 30 хвилин у м. Донецьку по пр. Офіцерському зі сторони вул. Шахтарів Донбасу в напрямку просп. Панфілова рухався автомобіль «Хонда Джаз», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 На перехресті пр. Офіцерського та пл. Бакінських комісарів м. Донецька ОСОБА_4, не переконавшись у безпеці руху, здійснила наїзд на ОСОБА_3, яка переходила дорогу.

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2010 року ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 122-4 КУпАП (а. с. 6).

Цивільна-правова відповідальність власника автомобіля «Хонда Джаз», державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ПАТ «СК «Україна» (а.с. 52).

ТДВ «СК «НАСТА» було частково відшкодовано суму матеріальної шкоди, а саме: в розмірі 3 150 грн.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ТДВ «СК «Наста» вказує на те, що 15 жовтня 2010 року між ПАТ «СК «Україна» та ТДВ «СК «НАСТА» було укладено Договір на надання послуг по врегулюванню збитків. Відповідно до ч. 7 пп. 1 Договору на надання послуг по врегулюванню збитків від 15 жовтня 2010 року ТДВ «СК «НАСТА» взяло на себе обов'язок щодо здійснення виплат страхового відшкодування потерпілим, що виникають з укладених ПАТ «СК «Україна» договорів страхування. На підставі ч. 7 пп. 1 Договору на надання послуг по врегулюванню збитків від 15 жовтня 2010 року, виплату страхового відшкодування в розмірі 3 205 грн. 71 коп. на користь ОСОБА_3 здійснено саме касатором. Крім наданих прав та обов'язків згідно з умовами Договору на надання послуг по врегулюванню збитків від 15 жовтня 2010 року ТДВ «СК «НАСТА» не уповноважено користуватися іншими правами та нести обов'язки ПАТ «СК «Україна», тим більше бути відповідачем в судовому процесі, предметом розгляду якого є відшкодування шкоди, завданої третім особам, страхувальниками згідно з укладеними договорами страхування. На момент настання ДТП (17 березня 2010 року) цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу «Хонда Джаз», державний номерний знак НОМЕР_1, в ТДВ «СК «НАСТА» застраховано не було. Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинний на час виникнення ДТП, між ТДВ «СК «НАСТА» та ТОВ «Прометей-М» не укладався. А тому, належним відповідачем у справі мало бути ПАТ «СК «Україна», оскільки саме в цьому товаристві було застраховано цивільно-правову відповідальність винної особи. ТДВ «СК «НАСТА» та ПАТ «СК «Україна» є окремими суб'єктами господарювання, зареєстрованими відповідним чином у державних органах згідно із законодавством України, які не перебувають у стані припинення, ліквідації чи реорганізації.

02 лютого 2012 року ПАТ «СК «Україна» звернулося до Куйбишевського районного суду м. Донецька із заявою про залучення їх до розгляду у цивільній справі № 2/531/454/12 в якості третьої особи, мотивуючи це тим, що страховиком за Договором страхування виступає саме ПАТ «СК «Україна».

Згідно з роз'ясненнями що містяться в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 (v0012700-08) «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Апеляційний суд, у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України, не спростував доводи відповідача про те, що: надані позивачем чеки, відповідно до яких остання придбавала ліки, купувались не в рамках призначеного лікування та набагато пізніше його періоду; що в довідці головного лікаря ОСОБА_5 від 09 серпня 2010 року вказано про виготовлення частково знімного протезу на верхню щелепу, а не про лікування чи протезування 11-го зуба, та не зазначив, якими доказами підтверджується сума оплати за цю роботу; стягуючи кошти з ТДВ «СК «НАСТА» не зазначив чому саме ця страхова компанія має нести відповідальність за шкоду, спричинену позивачу, оскільки матеріали справи не містять жодного договору з якого вбачається їх відповідальність перед ОСОБА_3 Отже, суд належним чином не перевірив доводів відповідачів, у рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи; не з'ясував усіх обставин справи, хоча їх з'ясування має суттєве значення для правильного вирішення справи.