Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В.,Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 21 листопада 2012 року,

У лютому 2012 року до суду із зазначеним позовом звернулася ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4, посилаючись на те, що 30 червня 2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія та власника автомобіля «ВАЗ-21011» ОСОБА_5, який, керуючи даним автомобілем, здійснив наїзд на її сина - малолітнього ОСОБА_4, який їхав велосипедом «Україна».

У результаті ДТП ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я, у зв'язку з чим протягом тривалого часу лікувався, що потягло досить значні грошові витрати.

Тому позивач просила стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 21 919 грн 46 коп. відшкодування матеріальної шкоди 10 тис. грн у відшкодування доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я, 10 тис. грн моральної шкоди та 4 тис. грн витрат на правову допомогу.

Надалі позивачка неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, просила залучити до участі в справі ВАТ НАСК «Оранта» як співвідповідача та стягнути зі страхової компанії 21 919 грн 46 коп. відшкодування матеріальної шкоди, 10 тис. грн. у відшкодування доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я, 10 тис. грн моральної шкоди. Оскільки ОСОБА_5 має поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6721500 з 23 жовтня 2010 року строком на один рік, виданий Летичівським РВ Хмельницької обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта», то вважає, що виплати повинна проводити страхова компанія.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2012 року залучено до участі в справі на стороні співвідповідача ВАТ НСК «Оранта».

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2012 року позовні вимоги залишено без задоволення через недоведеність позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 21 листопада 2012 року, рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2012 року скасовано, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заподіяну майнову та моральну шкоду в сумі 16 726, 52 грн, з яких 2 000 грн моральної шкоди, та 1560 грн понесених нею витрат на правову допомогу.

У решті позовних вимог до ОСОБА_5 та в позові до ВАТ НАСК «Оранта» відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення апеляційного суду Хмельницької області від 21 листопада 2012 року скасувати, а рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2012 року залишити в силі, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд вважав, що відповідач як власник джерела підвищеної небезпеки, зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну малолітньому ОСОБА_4 ушкодженням його здоров'я, та матеріальну шкоду, в тому числі витрати на лікування.

Проте повністю погодитися з таким висновком апеляційного суду неможна з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року в редакції закону станом на день ДТП, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських препаратів.

З огляду на це предметом доказування є окремо розмір шкоди, заподіяної майну, та розмір шкоди, заподіяної здоров'ю малолітньої особи.

Зі змісту рішення апеляційного суду вбачається, що суд погодився з тим, що малолітньому завдана моральна шкода у зв'язку з ушкодженням його здоров'я, а позивач як його законний представник понесла витрати на його лікування. Встановивши ці обставини, апеляційний суд мав перевірити, чи застрахував відповідач свою відповідальність по відшкодуванню цієї шкоди і в залежності від цього вирішити питання страховик чи страхувальник повинні нести цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому суд мав врахувати і положення ст. 1194 ЦК України якою визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Також відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту, визначеного вищезазначеним Законом (1961-15) . Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яку має бути відшкодовано страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Оскільки апеляційний суд, ухвалюючи своє рішення, не перевірив доводи відповідача про обов'язок ВАТ НАСК «Оранта» відшкодувати завдану у ДТП з його участю шкоду, доводи про вину потерпілого у ДТП, яка підлягає врахуванню при визначенні розміру шкоди, що підлягає стягненню з нього, неповністю з'ясував обставини, які мають значення для розгляду справи, і не визначився з обсягом цивільної відповідальності відповідачів як страховика і страхувальника, то його висновок про те, що відшкодувати шкоду має лише ОСОБА_5, є передчасним.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 343- 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 21 листопада 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.