Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.

суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,

Нагорняка В.А., Юровської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Центрального відділу реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції (далі - Кременчуцький МУЮ) про визнання шлюбу недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 07 листопада 2012 року,

У липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на положення ч. ч. 1, 5 ст. 30, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 41, ст. ст. 42, 44 СК України, просив визнати недійсним шлюб, укладений між ним та ОСОБА_3, зареєстрований 21 серпня 2009 року у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького МУЮ за актовим записом № 650.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що під час укладення шлюбу відповідачка приховала факт її тяжкої психічної хвороби.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 серпня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Центрального відділу реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції про визнання шлюбу недійсним задоволено.

Визнано недійсним шлюб, укладений між ОСОБА_2 до ОСОБА_3, зареєстрований 21 серпня 2009 року у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького МУЮ за актовим записом № 650.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 07 листопада 2012 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задоволено, рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 серпня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_3 та пояснення Центрального відділу реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, керувався положеннями ч. ч. 1, 5 ст. 30, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 41, ст. ст. 42, 44 СК України та оцінивши докази сторін в їх сукупності, дійшов висновку про необізнаність позивача на час укладення шлюбу про дійсний стан здоров'я ОСОБА_3, про який вона не повідомила, чим порушила права та інтереси позивача та їх з відповідачкою доньки, яка проживає батьком в Італії, а відповідачка після розірвання їх шлюбу, залишилась проживати з батьком в Україні.

Частиною 1 ст. 30 СК України передбачено, що наречені зобов'язані повідомити один одного про стан здоров'я.

Приховування відомостей про стан здоров'я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров'я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним (ч. 5 ст. 30 СК України).

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 41 СК України передбачено, що шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків.

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 41 СК України).

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, апеляційний суд у сукупності з усіма доказами та з урахуванням консультативного висновку спеціаліста лікаря-психіатра допитаного в судовому засіданні, встановив, що діагноз захворювання, який був встановлений ОСОБА_3 до укладення шлюбу не має тяжких наслідків та не носить небезпечний характер для оточуючих; при цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що при подачі заяви про реєстрацію шлюбу сторони засвідчили свою обізнаність про стан здоров'я один одного.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що із встановлених обставин на підставі наданих у справі доказів рішення апеляційного суду про відмову у позові є законним та обґрунтованим.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції по їх оцінці.

Згідно ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 07 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.