Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Донця О.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Блумі" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування карток відмови, визнання протиправними та скасування рішень, -

ТОВ "Блумі" звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, у якому просило: визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 вересня 2015 року № 500060006/2015/00058 та № 500060006/2015/00059; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02 вересня 2015 року № 500060006/2015/000031/1 та № 500060006/2015/000032/1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що митним органом протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів (сировина для виробництва паперових рушників та змішана сировина для виробництва туалетного паперу), що ввозилися на територію України, прийняті необґрунтовані рішення щодо її коригування та винесені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, позов задоволено: оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості та відповідні картки відмови визнано протиправними та скасовано.

У поданій касаційній скарзі Одеська митниця ДФС, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03 червня 2014 року ТОВ "Блумі" (покупець) уклало з компанією Lila Kagit San. ve Tic. A.S. (Туреччина) (продавець) контракт купівлі продажу № 030614, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товари, відповідно до умов договору. Постачання товару здійснюється відповідно проформам інвойсу, які є невідємною частиною контракту (пп. 1.1-1.2 контракту).

30 липня 2015 року між сторонами названого контракту укладено Додаток № 1 до контракту від 03 червня 2014 року № 030614, згідно з яким продавець дав згоду відносно продажу, а покупець дав згоду відносно купівлі продукції: сировину для виробництва паперових рушників 1X22GSM_256CM за ціною 1025 дол. США/т; змішану сировину для виробництва туалетного паперу 2X18GSM_256CM за ціною 950 дол. США/т; змішану сировину для виробництва туалетного паперу 2X15GSM_256CM за ціною 950 дол.США/т. Ціна додатку вказана на умовах СРТ Теплодар, Україна.

Відповідно до Додатку № 1 від 30 липня 2015 року до контракту від 03 червня 2014 року № 030614, відповідно до інвойсів від 18 серпня 2015 року №№ 46360 та 46361 до поставки затверджено товар: сировина для виробництва паперових рушників 1X22GSM_256CM у кількості 35865 кг за ціною 1,025 дол. США/кг; змішана сировина для виробництва туалетного паперу 2X18GSM_256CM у кількості 2434 кг за ціною 0,950 дол. США/кг; змішана сировина для виробництва туалетного паперу 2X15GSM_256CM у кількості 648 кг за ціною 0,950 дол. США/кг.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивач 26 серпня 2015 року подав до митниці митні декларації форми МД-2 № 500060006/2015/006759 та № 500060006/2015/006761, у яких митну вартість товарів визначено за ціною договору. До митних декларацій додані документи, перелік яких наведений у графах 44 відповідних декларацій. Так, на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості позивач подав: контракт про поставку товару від 03 червня 2014 року № 030614; додаток № 1 від 30 липня 2015 року до контракту від 03 червня 2014 року № 030614; комерційні інвойси від 18 серпня 2015 року №№ 46360 та 46361; платіжне доручення від 08 липня 2015 року № 3144; договір про брокерське обслуговування від 02 червня 2014 року; сертифікати на продукцію №№ 0863761 та 0863762; лист ТОВ "Блумі" № 34; відомості з ЄДРПОУ 05.3-19/436 від 06 лютого 2015 року; прибуткова накладна від 21 липня 2015 року № 013384; копії митних декларацій країни відправлення.

Митницею проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за вказаними митними деклараціями, та в обох випадках на підставі висновку про наявність розбіжностей у поданих документах та відсутність усіх відомостей, що підтверджують митну вартість товару, повідомлено позивача про необхідність надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

02 вересня 2015 року на виконання названої вимоги митного органу позивач надав додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації - відомості обліку господарських операцій виробника товару Lila Kagit San. ve Tic. A.S. за липень 2012, 2015 року за кожним видом продукції з зазначенням сировини целюлози 730 дол. США за тонну; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару із пропозицією до продажу із зазначенням відповідних цін; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів - лист Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі "Укрпапір" від 25 серпня 2015 року № 735, в якому зазначено індекси економічно обґрунтованих цін товару виробника Lila Kagit San. ve Tic. A.S. (Туреччина) вартістю 900-1150 дол. США; лист "Содружество бумажных оптовиков", що містить інформацію про вартість сировини (целюлози) у розмірі 730 дол. США; проформи від 31 липня 2015 року № 20000742 та від 28 серпня 2015 року № 20000793; платіжне доручення від 10 серпня 2015 року № 3276; прибуткову накладну від 21 липня 2015 року № 013384; лист ТОВ "Блумі" від 27 серпня 2015 року № 34; відомості з Єдиного державного реєстру від 06 лютого 2015 року № 05.3-19/436; додаток № 1 від 30 липня 2015 року до контракту від 03 червня 2014 року № 030614; платіжне доручення від 08 липня 2015 року № 3144.

За результатами перевірки МД № 500060006/2015/006759 посадовою особою митного органу складено рішення про коригування митної вартості товарів від 02 вересня 2015 року № 500060006/2015/000031/1, яким позивачу скориговано (збільшено) митну вартість товару із застосуванням другорядного метода (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Різниця митних платежів склала: додатковий імпортний збір 3925,12 грн., ПДВ 16485,50 грн. Разом перевищення склало 20410,62 грн.

За результатами перевірки МД № 500060006/2015/006761 посадовою особою митного органу складено рішення про коригування митної вартості товарі від 02 вересня 2015 року № 500060006/2015/000032/1, яким позивачу скориговано (збільшено) митну вартість товару із застосуванням другорядного метода (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Різниця митних платежів склала: додатковий імпортний збір - 3755,40 грн., ПДВ - 15772,70 грн. Разом перевищення склало 19528,10 грн.

Також відповідач за результатом перевірки документів по вказаним поставкам склав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 вересня 2015 року № 500060006/2015/00058 та № 500060006/2015/00059 відповідно.

Згадані рішення містять аналогічно заповнені графи 33, за змістом яких у якості обґрунтування висновку про наявність розбіжностей у поданих документах та відсутність усіх відомостей, що підтверджують митну вартість товару, зазначено, що в інвойсах не вказано умови оплати та не надані проформи інвойсів, у яких вказані умови оплати, що передбачені пунктами 3.3 та 4.2 контракту від 03 червня 2014 року № 030614. Також зазначено, що у додатково наданих документах виявлені розбіжності, а саме: згідно платіжних доручень передплата не повна, однак в проформі інвойсу передбачена 100 відсоткова передплата, в наданій проформі не вказані всі товари, проформа виставлена пізніше ніж дата інвойсу.

Вважаючи зазначені рішення митного органу та картки відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із протиправності оскаржуваних карток відмови та рішень про коригування митної вартості товару як таких, що прийняті за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій, із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. При цьому, подані документи, копії яких наявні у справі, у своїй сукупності містять усі необхідні відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Щодо викладених у в Графах 33 спірних рішень зауважень митниці суди вірно встановили, що позивач до митного органу надав 2 платіжних доручення (від 10 серпня 2015 року № 3276) на суму 36058,8 дол. США та від 08 липня 2015 року № 3144 на суму 36000 дол. США. Сума вартості за контрактом та комерційними інвойсами склала 40689,57 дол. США. Тобто, у якості оплати використані грошові кошти, які перераховані постачальникові за проформою інвойсу 20000742, та перераховані раніше на проформою інвойсу 20000652 (за поясненнями позивача товар не був поставлений за цією проформою).

Щодо зауваження митниці про наявність розбіжності у поданих документах, а саме що у наданій проформі від 31 липня 2015 року 20000742 не вказані всі товари, суди вірно зазначили, що відомості стосовно товарів, які вказані у проформі інвойсу, є попередніми та можуть змінюватися. Метою виписки проформи інвойсу є дані для отримання саме передплати.

У випадку, що розглядається, передплата, що зазначена у проформі інвойсу, є більшою, ніж вказана в інвойсі. За поясненням позивача, викладене обумовлено відсутністю необхідної кількості товару на момент його відвантаження.

У свою чергу, наданий декларантом інвойс містить остаточні відомості щодо відвантажених товарів, їх кількості, ціни та умов поставки, характеристики товару.

Також колегія суддів вважає правильним висновок судів про те, що розбіжність у датах інвойсу та проформи (проформа виставлена пізніше ніж дата інвойсу) обумовлена особливістю організації формування партії товару під час його поставки згідно з умовами контракту та не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості імпортованого товару.

Інші наведені відповідачем під час судового розгляду зауваження до спірних митних оформлень не зафіксовані у Графах 33 оскаржуваних рішень, а тому не можуть бути належним доказом у цій справі та колегією суддів до уваги не беруться.

За змістом частини другої статті 55 Митного Кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" (z0883-12) , зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195 (z0883-12) , визначено, що митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Між тим, в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару.

Крім того, спірні рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою цієї ж статті у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду, у тому числі щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною договору, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваних рішень митниці та відповідних карток відмови.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій надана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС відхилити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.