Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С., суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,Гримич М.К., Умнової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» про визнання права власності на майно, зобов'язання вчинити певні дії; за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» до ОСОБА_6, треті особи: відділ державної виконавчої служби Бориспільського міського управління юстиції, відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, про визнання договорів недійсними; за позовом відділу державної виконавчої служби Бориспільського міського управління юстиції до відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13», ОСОБА_6 про визнання договорів недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2012 року,

У вересні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13», у якому просила визнати за нею право власності на майно, яке було їй передано керівництвом товариства в рахунок виконання зобов'язань по договорам тимчасової безвідсоткової зворотної фінансової допомоги № 03 від 14 січня 2011 року та № 04 від 11 березня 2011 року. Крім того, просила зобов'язати відповідача передати їй майно, яке, згідно наказів №№ 15, 17 від 31 березня 2011 року, повинно було бути передано їй в рахунок часткового дострокового погашення зобов'язань за вказаними вище договорами № 03 та № 04, а саме:

- транспортний засіб «КАМАЗ 55111», державний номер НОМЕР_1,;

- ксерокс «CANON»;

- ПК «Будівельні технології-кошторис»;

- комп'ютер «SAMSUNG 736 МВ»;

- комп'ютер з комплектуючими (2 шт.);

- комп'ютер з комплектуючим Р4 DC ( з принтером);

- факс.

Позовні вимоги обґрунтувала неналежним виконанням відповідача своїх зобов'язань на вказаними вище договорами.

Відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона-13» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6, у якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просило, на підставі ст. 234 ЦК України (договори укладено без наміру створення правових наслідків - фіктивні договори), визнати недійсними договори тимчасової безвідсоткової зворотної фінансової допомоги № 03 від 14 січня 2011 року та № 04 від 11 березня 2011 року, укладені між товариством і ОСОБА_6 (а. с. 44-45, 106-107).

Відділ державної виконавчої служби Бориспільського міського управління юстиції, в свою чергу, звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» та ОСОБА_6 з вимогою визнати недійсними укладені між відповідачами договори тимчасової безвідсоткової зворотної фінансової допомоги № 03 від 14 січня 2011 року та № 04 від 11 березня 2011 року, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_6 не доведено наявності у неї права на здійснення відповідної фінансової послуги (фінансової допомоги). Оскаржувані договори укладено з порушенням п. 3 ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», тому вони є недійсними.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено, в задоволенні зустрічного позову відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» та позову відділу державної виконавчої служби Бориспільського міського управління юстиції відмовлено.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на майно передане відкритим акціонерним товариством «Пересувна механізована колона №13» за наказом № 15 від 31 березня 2011 року та № 17 від 31 березня 2011 року в рахунок часткового дострокового повернення тимчасової безвідсоткової зворотної фінансової допомоги за договором тимчасової безвідсоткової фінансової допомоги № 03 від 14 січня 2011 року та договором тимчасової безвідсоткової зворотної фінансової допомоги № 04 від 11 березня 2011 року на загальну суму 21 715 грн 68 коп., а саме на майно:

- транспортний засіб «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_2, залишкова вартість - 3 447 грн 59 коп.;

- транспортний засіб «ЗАЗ 110307», державний номер НОМЕР_3, залишкова вартість - 3 267 грн 42 коп.;

- транспортний засіб «КАМАЗ 55111» державний номер НОМЕР_1, залишкова вартість - 9 927 грн 92 коп.;

- ксерокс «CANON», залишкова вартість - 827 грн 77 коп.;

- ПК «Будівельні технології-кошторис», залишкова вартість - 33 грн 08 коп.;

- комп'ютер «SAMSUNG 736 МВ», залишкова вартість - 45 грн 50 коп.;

- комп'ютер з комплектуючими (2 шт.), залишкова вартість - 134 грн 13 коп.;

- комп'ютер з комплектуючим Р4 DC (з принтером), залишкова вартість - 404 грн 13 коп.;

- факс, залишкова вартість - 8 грн 31 коп.

Зобов'язано відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона №13» передати ОСОБА_6 не передане у повному обсязі майно за наказами № 15 від 31 березня 2011 року та № 17 від 31 березня 2011 року в рахунок часткового дострокового повернення тимчасової безвідсоткової зворотної фінансової допомоги за договором тимчасової безвідсоткової фінансової допомоги № 03 від 14 січня 2011 року та договором тимчасової безвідсоткової зворотної фінансової допомоги № 04 від 11 березня 2011 року, а саме:

- транспортний засіб «КАМАЗ 55111», державний номер НОМЕР_1,;

- ксерокс «CANON»;

- ПК «Будівельні технології-кошторис»;

- комп'ютер «SAMSUNG 736 МВ»;

- комп'ютер з комплектуючими (2 шт.);

- комп'ютер з комплектуючим Р4 DC ( з принтером);

- факс.

Стягнуто з відкритого акціонерне товариство «Пересувна механізована колона №13» на користь ОСОБА_6 державне мито в розмірі 218 грн та 120 грн витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові ОСОБА_6 та задоволення зустрічного позову відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» та позову відділу державної виконавчої служби Бориспільського міського управління юстиції.

Визнано недійсними оскаржувані договори тимчасової безвідсоткової фінансової допомоги № 03 від 14 січня 2011 року та № 04 від 11 березня 2011 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 14 січня 2011 року між ОСОБА_6 та відкритим акціонерним товариством «Пересувна механізована колона-13» було укладено договір № 03 тимчасової безвідсоткової зворотної фінансової допомоги, за яким позикодавець (ОСОБА_6) зобов'язалася надати відкритому акціонерному товариству «Пересувна механізована колона-13» кошти в розмірі 28 580 грн, а товариство зобов'язалося їх повернути шляхом видачі коштів із каси або майном позичальника до 31 грудня 2011 року.

Цього ж дня ОСОБА_6 надала товариству 28 580 грн, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 166 (а. с. 14).

11 березня 2011 року між ОСОБА_6 та відкритим акціонерним товариством «Пересувна механізована колона-13» було укладено договір № 04 тимчасової безвідсоткової зворотної фінансової допомоги, за яким позикодавець (ОСОБА_6) зобов'язалася надати відкритому акціонерному товариству «Пересувна механізована колона-13» кошти в розмірі 30 084 грн 81 коп., а товариство зобов'язалося їх повернути шляхом видачі коштів із каси або майном позичальника до 31 грудня 2011 року.

Цього ж дня ОСОБА_6 надала товариству 30 084 грн 81 коп., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 167 (а. с. 18).

Наказами № № 15, 17 від 31 березня 2011 року голови правління відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» вирішено передати ОСОБА_6, в рахунок погашення заборгованості за вказаними вище договорами № № 03, 04 наступне майно:

- транспортний засіб «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_2;

- транспортний засіб «ЗАЗ 110307», державний номер НОМЕР_3;

- транспортний засіб «КАМАЗ 55111» державний номер НОМЕР_1;

- ксерокс «CANON»;

- ПК «Будівельні технології-кошторис»;

- комп'ютер «SAMSUNG 736 МВ»;

- комп'ютер з комплектуючими (2 шт.);

- комп'ютер з комплектуючим Р4 DC (з принтером);

- факс.

Вказане майно було передано ОСОБА_6 (а. с. 22-24, 26-27), про що остання зазначає, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (а. с. 5).

В матеріалах справи міститься копія повідомлення (а. с. 29) згідно якого відкритим акціонерним товариством «Пересувна механізована колона-13» скасовано 16 травня 2011 року довіреності видані ОСОБА_6 на розпорядження транспортними засобами:

- транспортний засіб «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_2;

- транспортний засіб «ЗАЗ 110307», державний номер НОМЕР_3;

- транспортний засіб «КАМАЗ 55111» державний номер НОМЕР_1.

Крім того, повідомлення містить вимогу товариства до останньої про повернення цих транспортних засобів до 27 травня (а. с. 29).

Ухвалюючи у справі рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості первісних позовних вимог та відсутності підстав для задоволення зустрічного позову та позову відділу державної виконавчої служби Бориспільського міського управління юстиції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і ухвалюючи у справі нове рішення, апеляційний суд керувався тим, що оскаржувані договори було підписано з боку відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» особою, яка не була наділена такими повноваженнями, тому, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України вони є недійсними.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Зі змісту позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» та позовних вимог відділу державної виконавчої служби Бориспільського міського управління юстиції вбачається, що позивачі просили визнати недійсними оскаржувані договори на підставі ст. 234 ЦК України (договори укладено без наміру створення правових наслідків - фіктивні договори) та п. 3 ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (відсутності у ОСОБА_6 права на здійснення відповідної фінансової послуги (фінансової допомоги), тобто права на їх укладення), однак при вирішенні справи апеляційний суд вийшов за рамки заявлених позовних вимог та визнав недійсними оскаржувані договору на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, з тих підстав, що з боку відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» їх укладено особою, яка не була наділена такими повноваженнями.

Такі дії апеляційного суду не відповідають вимогам ст. ст. 213- 214 ЦПК України. Апеляційним судом взагалі не досліджено підстави позовів та правові норми, які підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами.

Крім того, надаючи оцінку законності дій Бойправа А.К., який підписав оскаржувані договори з боку відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13», як голова Спостережної ради (договір № 03 (а. с. 12)) та як «Т.в.о. Голови правління» (договір № 04 (а. с. 16), апеляційний суд не з'ясував на підставі яких документів останній виконував обовязки голови відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» і підписував оскаржувані договори.

Не з'ясовано апеляційним судом на які потреби ОСОБА_6 передала товариству кошти за прибутковим касовим ордером № 166 (а. с. 14) і прибутковим касовим ордером № 167 (а. с. 18), не перевірено хто, фактично виконував обовязки головного бухгалтера підприємства ОСОБА_8 чи ОСОБА_9, якими посвідчено факт отримання підприємством коштів за вказаними прибутковими касовими ордерами (а. с. 14-15, 18-19), не задоволено клопотання голови правління відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13» Зикова В.І. про виклик свідків, в тому числі і ОСОБА_8 (а. с. 135).

Не надано належної оцінки апеляційним судом і статуту відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-13», не з'ясовано чи відповідали дії голови товариства при укладенні оскаржуваних договорів п. 8.4. статуту, щодо права голови на укладення договорів на суму, що не перевищує 50 процентів статутного фонду товариства (а. с. 217 зворот).

Порушено апеляційним судом і вимоги ст. 216 ЦК України, оскільки застосовано норми ст. 215 ЦК України, визнано оскаржувані договори недійсними, однак не застосовано правові наслідки недійсності оскаржуваних правочинів, передбачені ст. 216 ЦК України.

Не можна вважати, що апеляційним судом належним чином виконано і вимоги ст. 303 ЦПК України щодо перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, в частині зобов'язання відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 13» передати ОСОБА_6 не передане у повному обсязі майно за наказами № 15 від 31 березня 2011 року та № 17 від 31 березня 2011 року, оскільки матеріали справи містять відповідні документи про передачу останній такого майна.

Слід зазначити, що за правилами ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

За таких обставин, оскаржуване судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.