6-5524св13 Про захист прав споживача - 27.02.2013 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства «Філдес Україна» про захист прав споживачів, шляхом визнання договору недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тельманівського районного суду Донецької області від 1 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2011 року,

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) «Філдес Україна» про захист прав споживача.

В обґрунтування позову зазначав, що 23 квітня 2007 року між ним та ЗАТ «Філдес Україна» було укладено контракт про надання послуг з адміністрування системи, яка умовно називається «CAR CREDIT» («КАР КРЕДИТ»), з метою придбання легкового автомобіля марки Daewoo, модель Lanos TF69Y1-45, вартістю 47 335 грн (далі - Контракт).

Згідно з додатковою угодою про визнання права на автомобіль від 5 лютого 2009 року (далі - Додаткова угода) до Контракту ЗАТ «Філдес Україна» визнало за ним право на отримання зазначеного транспортного засобу.

На виконання своїх зобов'язань за контрактом він сплатив 44 674,36 грн вартості автомобіля, але автомобіль не отримав.

Посилався на те, що Контракт не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки містить несправедливі умови договору щодо встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця: виконавець має право в односторонньому порядку змінювати характеристики автомобіля, визначати вартість товару на момент його поставки споживачу, збільшувати вартість товару без надання споживачу права розірвати договір у разі збільшення вартості порівняно з тією, що була погоджена сторонами на момент укладення договору.

Вважав, що Контракт не відповідає також вимогам ст. 19 зазначеного Закону, якими заборонена нечесна підприємницька практика, що вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, і вимогам ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», за якою здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії, яку ЗАТ «Філдес Україна» не одержало.

Просив визнати Контракт і Додаткову угоду недійсними на підставі ст. ст. 203, 215, 227 ЦК України.

Рішенням Тельманівського районного суду Донецької області від 1 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2011 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2011 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 Цивільного процесуального кодексу України.

Постановою Верховного Суду України від 16 січня 2013 року скасовано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2011 року та направлено справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що підписання ОСОБА_3 Контракту свідчить про досягнення між сторонами згоди щодо усіх його істотних умов та позивачем не доведено, що умови Контракту є несправедливими. Крім того, такий вид діяльності, як адміністрування придбання в групах, не визначений на законодавчому рівні як фінансова послуга, а відносини щодо надання таких послуг законодавчо не врегульовані.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Судами встановлено, що 23 квітня 2007 року між ЗАТ «Філдес Україна» та ОСОБА_3 було укладено контракт з ідентифікатором до нього, предметом якого є надання особі послуги з адміністрування системи, яка умовно називається «CAR CREDIT» («КАР КРЕДИТ»), з метою придбання автомобіля марки Daewoo, модель Lanos TF69Y1-45, у групі.

За умовами укладеного Контракту клієнт системи сплачує: вступний внесок у розмірі 1 704 грн 06 коп.; щомісячний чистий внесок (частина вартості автомобіля, за рахунок якого здійснюється його придбання) - 1,19 %; щомісячні адміністративні витрати (плата за послуги з формування груп клієнтів системи та за здійснення організаційних дій з визнання автомобіля) - 0,3 %; щомісячний страховий внесок - 0,065 %; асигнаційний збір (платіж, що підлягає сплаті в момент визнання за ним автомобіля) - 4 %.

5 лютого 2009 року між ЗАТ «Філдес Україна» та ОСОБА_3 укладено Додаткову угоду до Контракту, за якою ЗАТ «Філдес Україна» визнало за ОСОБА_3 право на отримання транспортного засобу, базова вартість якого на момент отримання останнім асигнації становила 54 441 грн.

На виконання умов Контракту ОСОБА_3 сплатив 44 674,636 грн.

За змістом Контракту виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що: клієнт сплачує передбачені Контрактом кошти, а ЗАТ «Філдес Україна» формує групу клієнтів, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання автомобіля (ст. ст. 3, 5 Контракту); клієнт одержує автомобіль відповідно до принципів асигнації (визнання) автомобіля, передбачених Контрактом (ст. 7 Контракту); визнання автомобіля здійснює ЗАТ «Філдес Україна» на власний розсуд; право на купівлю автомобіля мають не всі учасники системи, а тільки ті, які володіють на останній день місяця, що передує акту асигнації, найбільшою кількістю балів (ст. 9 Контракту), тобто, які зробили найбільшу кількість внесків; Контракт не містить строків та (або) термінів отримання клієнтом автомобіля та не передбачає будь-яких гарантій отримання клієнтом автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості; у разі відмови клієнта від Контракту внесок йому повертається після ліквідації групи за вирахуванням 10 % штрафу за односторонню відмову від Контракту, який не може бути менший ніж два чистих внески, нарахованих на підставі ціни товару, що є дійсною на день повернення, при цьому поверненню не підлягають вступний внесок, адміністративні витрати, страховий внесок (ст. 15 Контракту)

Відповідно до частин 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки ОСОБА_3 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, а ЗАТ «Філдес Україна» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку по те, що спірний договір - це досягнута між сторонами угода, яка не порушує прав ОСОБА_3, а діяльність ЗАТ «Філдес Україна» з реалізації системи «КАР КРЕДИТ» не є такою що вводить споживача в оману.

Апеляційний суд, переглядаючи справу, у порушення вимог ст. ст. 303, 312 ЦПК України на зазначені порушення уваги не звернув і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки при розгляді справи судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно ч.2 ст. 338 ЦПК України ухвалені по справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.