Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Колодійчука В.М., Умнової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Аграрій» про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за касаційною скаргою дочірнього підприємства «Аграрій» на заочне рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 8 листопада 2012 року,

У квітні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до дочірнього підприємства (далі - ДП) «Аграрій» про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати.

В обґрунтування позову зазначала, що 8 червня 2005 року між нею та ДП «Аграрій» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,89 га, яка розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, строком на 10 років зі сплатою орендної плати.

Відповідно до умов договору орендна плата за користування землею відповідачем повинна вноситись орендарем в строк до 30 листопада кожного року.

Всупереч умовам договору орендну плату за 2011 рік відповідач не сплатив, тому просила розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути з відповідача орендну плату за 2011 рік у розмірі 1032,53 грн.

Заочним рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 8 листопада 2012 року, позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі від 8 червня 2005 року, укладений між ОСОБА_3 та ДП «Аграрій», зареєстрований 10 червня 2005 року. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині розірвання договору оренди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що орендар порушив істотні умови договору стосовно своєчасної сплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди в силу статей 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі».

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,89 га, яка розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області.

8 червня 2005 року між нею та ДП «Аграрій» було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років.

Відповідно до п.11 договору орендна плата за користування землею відповідачем повинна вноситись орендарем в строк до 30 листопада кожного року.

Проте всупереч умовам договору орендну плату за 2011 рік відповідач в обумовлені сторонами строки не сплатив, а сплатив її лише під час розгляду справи судом в 2012 році.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених

статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України (2768-14) та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Задовольняючи позов в частині розірвання договору оренди землі, суд не врахував зазначеної норми та розірвав договір встановивши лише одноразову несплату орендної плати.

Апеляційний суд, переглядаючи справу, у порушення вимог ст. ст. 303, 312 ЦПК України на зазначені порушення уваги не звернув і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки при розгляді справи судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно ч.2 ст. 338 ЦПК України ухвалені по справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу дочірнього підприємства «Аграрій» задовольнити.

Заочне рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 8 листопада 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.